Він вже вдома, в обіймах Свого люблячого Батька…
А нам залишив своє тонке відчуття Бога серед темряви теперішнього світу, виражене у непересічних думках…
– Вірити – це не що інше, як у темряві світу торкатися руки Бога і таким чином у тиші слухати Слово, бачити Любов
(Роздуми Святішого Отця Папи Венедикта XVI на завершення Великого посту, 23 лютого 2013 року).
– Небо належить не до географії космосу, а до географії серця
(Проповідь Святішого Отця Папи Венедикта XVI у навечір’я Різдва Христового, 24 грудня 2007 року).
– Кожен з нас є плодом думки Божої, кожен є бажаним, кожен є любленим, кожен є необхідним
(Проповідь Святішого Отця Папи Венедикта XVI на початок Понтифікату, 24 квітня 2005 року).
– Нам потрібна не більш людська Церква, а більш Божа Церква. Тільки тоді вона буде справді людською
(Кардинал Йозеф Ратцінгер на Зустрічі у Ріміні, 1 вересня 1990 року).
– Бог любить нас глибоко, повністю, без розділень; Він кличе нас до дружби з ним; Він робить нас учасниками реальності, що виходить за межі будь-якої уяви, думки чи слова: Свого власного божественного життя
(Проповідь Святішого Отця Папи Венедикта XVI, 27 листопада 2010 року).
– Ми не знаходимо життя, володіючи ним, а даруючи його
(Проповідь Святішого Отця Папи Венедикта XVI на Квітну неділю, 9 квітня 2006 року).
– Любов до ближнього – це теж шлях до зустрічі з Богом
(Папа Венедикт XVI, Енцикліка «Бог є Любов» [«Deus caritas est»], 25 грудня 2005 року).
– Існує багато форм пустелі. Є пустеля бідності, пустеля голоду та спраги, є пустеля покинутості, самотності, розбитого кохання. Є пустеля Божої темряви, спустошення душ, які більше не знають гідності та шляху людини. Зовнішніх пустель у світі стає все більше, тому що внутрішні пустелі стали такими обширними
(Проповідь Святішого Отця Папи Венедикта XVI на початок Понтифікату, 24 квітня 2005 року).
– Сьогодні ми можемо освітлювати наші міста настільки яскраво, що зірок на небі більше не видно. Чи це, раптом, не образ проблематики нашої освіченості?
(Проповідь Святішого Отця Папи Венедикта XVI у навечір’я Воскресіння Христового, 7 квітня 2012 року).
– Загалом поширена думка, що християни повинні дотримуватися величезної кількості заповідей, заборон, принципів і тому подібного, і тому християнство є чимось виснажливим і гнітючим, щоб жити, і тому людина вільніша без усіх цих тягарів. Я, з іншого боку, хотів би прояснити, що бути підтримуваними великою Любов’ю та одкровенням – це не тягар, а крила, і тому бути християнином прекрасно
(Інтерв’ю Святішого Отця Папи Венедикта XVI пресслужбі «Радіо Ватикану», 14 серпня 2005 року).
Зі святими упокой, Христе!
