Відомий англійський письменник Клайв Стейплз Льюїс у вступі до своєї книжки «Листи Крутеня» говорить: «Коли йдеться про дияволів, то в цьому питанні людство схильне скочуватись до однієї з двох рівновеликих і протилежних за змістом помилок.
Перша полягає в тому, що люди не вірять у їхнє існування, друга – в тому, що вони не тільки вірять в існування дияволів, а й виявляють до них надмірну й нездорову зацікавленість. Самим дияволам однаково подобаються обидві помилки: вони захоплено вітають як матеріаліста, так і чародія».
Не варто думати, що усі одержимі злими духами виглядають, як бомжі. Вони необов’язково повинні бути бездомними, ходити у лахміттях чи жити у гробах. Деякі з них живуть у шикарних маєтках, харчуються вишуканими делікатесами, одягаються у порфиру та виссон, ніжаться на шикарних диванах, водять дорогі автомобілі та яхти…
Сучасний світ уникає розмов про одержимість бісами або нечистими духами, і це при тому, що диявол є реальною силою, і нікуди не щез, не розчинився. Світ, який за словами св. апостола Івана «лежить у лихому» (І Ів.5,19), у цьому не зацікавлений. Він нав’язує своє бачення речей, свій спосіб мислення, свої стереотипи. І, на превеликий жаль, ми їх приймаємо, ми їх толеруємо, ми їх присвоюємо.
Часто, зустрівшись із одержимою людиною, ми говоримо: «вона просто має тимчасовий психічний розлад», «він не адекватний», «у неї депресія», «хворий на наркоманію» тощо. Але це не означає, що всі люди з такими ознаками повинні бути біснуватими. Все ж погодімося, що у свій час ці люди не завжди були такими, щось протягом життя з ними сталося і привело до сумних наслідків. Але – що?
Сьогодні реальна людина відходить на задній план, і сьогодні більше говориться про штучний інтелект і комп’ютери.
Заперечуючи одержимість реальних людей, ми говоримо про комп’ютерні віруси та про шкідливі програми для них. Проте, на відміну від цифрового світу людський розум і людська душа аж ніяк не захищені складними паролями. Тут належить наголосити, що найбільшим вірусом для людини є спокуса, з котрої бере свій початок гріх.
Гріх – це власність диявола. І він радо пропонує його нам «під будь-яким соусом». Приймаючи його, ми робимо перший крок від Бога. І якщо надалі гріхом нехтувати, його толерувати, його нагромаджувати, у ньому перебувати – це стає прямим шляхом до біснуватості.
Нам належить зрозуміти, що єдиний, Хто здатний захистити нас від опанування бісами є Господь Ісус Христос, і сьогоднішнє євангельське читання є цьому доказом. Але… Христові легше впоратися з бісами, аніж із людьми. Бісів Він вигнав лише одним словом. Натомість люди виганяють із свого життя самого Христа. Врешті людина, підбурена дияволом, розіп’яла Спасителя на хресті. У чому ж проблема?
Річ у тому, що Господь Бог не може змінити людину без її волі… Людина повинна добровільно відмовитися від перебування у гріху, від делікатно нав’язаної співпраці з дияволом. І найпершими чинниками, які нам, християнам, належить часто практикувати, є Святі Таїнства Сповіді і Св. Євхаристії. Адже недаремно Христос говорить: «Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» (Ів.6,56). А там, де перебуває Христос, диявол не може мати місця.
Крім того, особливою опікою для нас повинна бути і Пресвята Богородиця, про Котру у своєму Одкровенні говорить св. Іван Богослов: «Жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок» (Одкр.12,1). Адже, як читаємо у Книзі Буття, саме Їй належить побороти диявола, ворога людського роду: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Бут.3,15)
Ніби все просто, і як не просто… Але все ж таки – просто.
Вірмо, довіряймо – і отримаємо…
***
«Побачивши Ісуса, закричав, припав Йому до ніг і сказав голосом сильним: «Що мені й Тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!» Бо Він велів нечистому духові вийти з чоловіка» (Лк.8,28-29)
Отець Іван Галімурка