Центр гідності дитини УКУ розробив «Інструктажі для безпеки дітей» — посібник з інтерактивними заняттями для дітей від 4 до 18 років. Він містить серію занять із додатками: зображеннями, розмальовками, іграми та qr-кодами на відеоматеріали. Ціль інструктажів — навчити дітей правил безпеки, щоб попередити можливе сексуальне насильство, булінг та кібербулінг.
Інструктажі пропонують інструменти психологам, соціальним педагогам, вихователям та вчителям, катехитам — усім, хто працює із неповнолітніми, як спілкуватися про безпеку і попередження насильства зрозумілою мовою з різними віковими групами: 4-6, 7-10, 11-14 та 15-18 років.
Пояснені теми як дітям стати більш свідомими до власного тіла, його меж, безпекові правила на превенцію насилля: правило купальника (частини тіла, які знаходяться під купальником, є приватними, ми їх не показуємо), правило довірливих дорослих (ті, що не чинять кривди і до яких дитина може звернутися за допомогою), уникнення секретів (у дорослих і дітей не може бути таємниць, що стосуються інтимних частин тіла), які дотики є безпечними, а які ні тощо.
У листопаді 2023 року відбулося тестування інструктажів одразу в двох сферах — освіті та церкві. 26 педагогів, шкільних психологів, катехитів провели серію 4-х занять для більше ніж 300 дітей у Львівській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Черкаській областях.
Для фахівців було організоване навчання, що відбувалося в кілька етапів. Дві онлайн-консультації перед стартом тестування та після перших занять, під час яких педагогиня, авторка навчальних програм і укладачка інструктажів Анастасія Лужецька із «Пташеня. Дитячий простір» поділилася особливостями проведення занять з дітьми різного віку, розповіла про практичні вправи, дала відповіді на запитання.
А пізніше вебінар від дитячої психіатрині, психотерапевтки Юліани Маслак та керівниці проєктів та програм Центру гідності дитини УКУ Іванки Рудакевич, де розглядалося як реагувати на зголошення про насильство, як розмовляти із тими, хто постраждав, до яких служб скеровувати для надання психологічної, медичної, правової та соціальної допомоги.
Оксана Стасюк, вчителька молодших класів 77 ліцею, м. Львів проводила заняття, використовуючи матеріали інструктажів:
«За допомогою цього посібника, ми, педагоги, самі вчимося, як варто говорити про безпеку, приватність власного тіла, довірливих дорослих, і вчимо цьому дітей. Вважаю, що цей посібник потрібно тестувати і впроваджувати в шкільну програму. Адже цієї інформації немає в шкільних підручниках, проте вона важлива і дуже необхідна з соціальної і безпекової точки зору».
Фахівці відстежували як діти сприймають матеріали, проводили анкетування на знайомство з темами до та після занять, щоб виміряти зміну в знаннях протягом навчання.
Приватність власного тіла, безпечні дотики, різновиди насильства, як реагувати на нього, булінг та кібербулінг — це теми, що обговорювалися.
Центр гідності провів 6 фокус-груп, щоб почути досвід тестування та якою була реакція дітей, як вони сприймали матеріали, що було новим, а що відомим, а також записав інтерв’ю з окремим учасниками.
Святослав Жаб’юк, священник села Бабухів Рогатинського деканату Івано-Франківської архієпархії УГКЦ поділився реаціями від дітей і питанням, що його здивувало:
«Мене заскочило питання: «Навіщо, отче, ви нам це розповідаєте?», — коли ми розглядали тему, де було заторкнуте сексуальне насилля. Але я потім пояснив, що це для вашої безпеки у майбутньому, щоб ви знали як чинити, до кого звертатися. Адже в певних ситуаціях ви самі не можете себе захистити. Ви маєте просити допомоги у дорослих, щоб вони вас захистили, тому що захист дітей є обов’язком дорослих».
Питання булінгу було відомим, вочевидь в освітніх закладах проводяться заходи із попередження, прийнято закон щодо протидії булінгу, тож показник правильних відповідей у дітей під час анкетування після занять зріс тільки на 5%.
Знайомою виявилася і тема кібербулінгу в якій розглянули особисту безпеку даних в інтернеті, шкоду від пересилання фото незнайомцям, або дорослим. Йдеться про часткову обізнаність, певні речі були для дітей новими, але все ж інформування щодо цього є частиною практичної роботи серед освітян.
Це відомі теми, тому говорити про них легше, аніж про теми тіла чи особистих меж.
Надія Ждан, катехитка з села Лопатин Львівської області відмітила практичну користь посібника:
«Було питання, що робити, якщо діти не можуть сказати батькам про насилля, яке може бути у школі між учнями. Тобто діти кажуть, а батьки відповідають, що це не проблема, вирішіть цю ситуацію між собою. Якщо це звучить від батьків, тоді дитина зневірюється, вона не знає до кого звертатися. В інструктажах є рішення як зарадити — коло з довірливих дорослих. Слід звернутися до кількох дорослих, яким довіряєш, щоб отримати допомогу».
Одне з питань анкетування стосувалося ситуацій, коли дітей без дозволу обіймали чи торкалися знайомі дорослі — друзі родини, далекі родичі, знайомі батьків. Тестування після занять виявило, що обізнаність дітей, як правильно діяти у цій ситуації — сигналізувати, що не хочеш обіймів, зросла майже вдвічі. Вочевидь, в освітній та церковній сферах і навіть удома мало розмовляють про таке. Про це засвідчила Олена Моденова, працівниця Центру допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі у м. Одеса: «Багато дітей не знали про правило купальника — тобто про те, що частини тіла, які знаходяться під купальником, є приватними і ніхто до них не має права торкатися, ми їх не показуємо, не дивимося на них в інших. Також діти думали, що якщо вони не дають себе обіймати родичам, друзям родини, чиїх обіймів не хочуть, то це погано. Після занять, діти зовсім по-іншому ставилися до цього. І всі вже знали про правило купальника і розуміли, що не можна торкатися їх приватних частин тіла чи обіймати без дозволу».
Практична користь посібника: допомогти дорослим пояснити дітям безпекові правила, що протидіють насильству, як відстоювати особисті кордони, казати «ні» на те, що дитині не подобається, куди і до кого звертатися, якщо порушуються особисті межі.
Для довідки:
Інструктажі розроблено у співпраці з «Пташеня. Дитячий простір». Посібник має дві версії. Для освітнього середовища це — «Інструктажі для безпеки дітей у школі». Для церковного — «Інструктажі для безпеки дітей». Також є додатки до посібників та афіша «Мої правила безпеки».
А ще Центр гідності дитини розробив безкоштовний курс, який буде корисним для всіх дорослих, що взаємодіють із дітьми: «Безпека дитини — відповідальність дорослого» та курс для освітян «Safeguarding. Безпека дитини в освітньому середовищі».
Це хороші інструменти для дорослих, щоб навчитися розмовляти з дітьми про важливе: превенцію насилля, особисту безпеку дитини, довірливих дорослих, як протидіяти булінгу та кібербулінгу.
Тестування посібників в освітній та церковній сферах здійснено в рамках проєкту «Впровадження інструктажів для безпеки дитини» за підтримки Фундації ЗМІN Тестування у школах — за підтримки Управління освіти Львова.
