Я маю неймовірний досвід, коли, розмовляючи з різними людьми, починаю говорити про них самих, то зразу відчуваю, наскільки вони мало знання про себе. Це ― дивно. Адже можемо знати свого чоловіка, жінку, дітей, батьків, підлеглих, шефа, а самого себе ― ні. Як і не знаємо свої сильні та слабі сторони. Можливо, слабі сторони легше назвати, бо деколи ходимо до Сповіді. Сильні сторони ― це ті таланти і дари, які ми отримали від Бога, які маємо в собі.
Як так — ціле життя прожити, не знати самі себе? Тому дуже важливо пізнавати себе в молитві, в роздумах. Запитувати себе, чому я так поступаю? Чому мене це зачіпає? Чому хтось мені подобається, а хтось не подобається?
Пізнаваймо себе, бо якщо ми пізнаємо себе, то станемо спеціалістами від себе і, відповідно, — спеціалістами від інших. А якщо ми себе не пізнаємо, то не маймо ілюзії, що когось пізнаємо чи комусь допоможемо. Лікарю, зцілися перше сам! Отці пустині казали змінися найперше самому. Тому пізнаваймо себе і зробимо велике благо як для себе і як для інших!
Підготувала Наталія Павлишин
