Війна і надія

У трудних ситуаціях нам часто кажуть про надію. Надію, яка ніколи не вмирає, надію, яка дає силу всупереч інтелекту, логіці, досвіду очікувати чогось іншого. Це не просто. Це не просто коли в Україні йде війна, коли гинуть тисячі людей, насамперед вояки, мирні жителі, коли гинуть діти.  Непросто жити надією на Господа, надією, що часи зміняться, що Бог з нами, надією, що ми маємо сили через всі ці труднощі пройти. 

Як би складно нам не було, навіть якщо депресія чи знеохота нас наповнюють, ми завжди маємо надію. Завжди. Всупереч обставинам, логіці, тому, що хтось за нас чи проти. Надія дає нам можливість щодня дивитись по-новому на цей світ. Те, що було вчора, це було вчора. Ми не знаємо, що нас чекає завтра - це таємниця завтрашнього дня.

Для нас важливо, що ми маємо Бога, який був вчора з нами, є сьогодні і буде завтра. Тому хай в часі цієї війни нас ніколи не покидає надія на Господа, на Його любов, Його милосердя, надія на те, що Бог ніколи нас не залишав і не залишить. 

Роздуми Владики Венедикта Алексійчука записала Тетяна Трачук