Ювілейний рік. Обіцянка

Дорогі паломники, темою цього місяця у великому горизонті Надії, що не засоромить і не розчарує є Обіцянка. 

Спробуємо подивитися на Обіцянку через призму віри і християнського погляду.

Адже Бог є перший, який обіцяє і запрошує нас робити акт обіцянки. Обіцяти означати бути вірним. Господь Бог, який шалено закоханий у своє творіння, у людину, обіцяє і залишається вірним до кінця. Попри різні помилки, гріхи людини, Бог не порушує обіцянку. Хочеш бути вірним – пообіцяй щось велике. Коли я обіцяю, я даю можливість прорости тому, що хочу посіяти, дати поштовх до того, щоб завтрашньому дні мій плід міг зрости, мати наслідки, проявити себе. Обіцяти це означає посіяти те, що в завтрашньому дні не буде забуте. 

Той, хто обіцяє, дає гарантію про те, що завтрашній день є можливим. І в цьому завтрашньому дні можлива зустріч. Зустріч, яка дає нам, людям, відчувати, що ми потрібні, що ми живемо. Обіцянка завжди шукає глибокий зміст у речах. Вивчати і відкривати новизну у тому, що сьогодні, завтра і надалі буде в моєму житті. Обіцянка – це також сила, яка відновлює, піднімає. Це те світло, що дає можливість прийняти того, хто помилився. Коли в силу обіцянки я вмію пробачати і рухатися далі. 

Якщо подивитися, як Божі обіцянки діють у житті, то у книзі «Буття» є момент, коли Господь вибирає Авраама і Йому першому, обіцяє благословення. Коли Господь просить про якусь жертву, просить про зміну, Він хоче нам щось нове подарувати. Ми бачимо сміливість та довіру Авраама. Той, хто хоче прийняти Божу обіцянку, повинен мати сміливість і довіру. Віра Авраама стає відповіддю на всі запитання. Він рухається у напрямку Надії на цю обіцянку, яка має сповнитися. Вміє вичекати цей час, який потрібно, щоб добратися до обіцяної землі.

Ось три запитання для роздумів:

Чи віриш ти у обіцянку? Чи має вона місце в твоєму житті? 

Чи вмієш очікувати в обіцянці? Чи маєш терпіння до того, що Бог визначив? 

На чому основується твоя надія, на що опирається?

https://youtu.be/XZ8CJAX-soE?si=dJNpjkBfN8TF8Xh_