Святе Письмо з розважанням на 2 березня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада
  • Святе Письмо з розважаннями на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 2 березня

          Перше послання Йоана Богослова 3:21-4:6

          21 Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом, 22 і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. 23 А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. 24 Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам. 1 Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, – багато бо лжепророків прийшло на світ. 2 З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. 3 А кожен дух, що не визнає Ісуса, – той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. 4 Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. 5 Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. 6 Ми – від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани.

           

          Євангелія від Марка 14:43-15:1

          43 І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями – від первосвящеників, книжників і старших. 44 Його зрадник дав їм знак, кажучи: “Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно.” 45 І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю – і поцілував його. 46 А вони наклали на нього руки й схопили його. 47 Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо. 48 Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: “Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати. 49 Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це – щоб збулося Писання.” 50 Тоді всі, лишивши його, повтікали. 51 Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили, 52 тож він, покинувши покривало, втік від них нагий. 53 І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники. 54 Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі. 55 Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили. 56 Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні. 57 А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно: 58 “Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.” 59 Та й це їхнє свідчення не було однозгідне. 60 Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: “Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?” 61 Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: “Чи ти єси Христос, Син Благословенного?” 62 “Я є, – відповів Ісус, – і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних.” 63 Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: “Навіщо нам іще свідків? 64 Ви чули богохульство! Як вам здається?” І всі вони присудили, що смерти він гідний. 65 Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: “Пророкуй!” А й слуги били його по обличчі.66 Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика 67 і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: “А й ти був з Ісусом Назарянином.” 68 Та він відрікся, кажучи: “Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш.” Та й вийшов геть на переддвір’я, – а півень і заспівав! 69 Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: “Цей з їхніх.” 70 Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: “Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин.”71 Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете. 72 І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: “Перше ніж півень заспіває двічі, – тричі мене відречешся.” Та й заридав гірко. 1 З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками – увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.


          1 Йо. 3,21 – 4,6. «І що б ми не просили, одержуємо від Нього»

          Знаємо, що Святе Письмо є Богом натхненне. І бачимо, що Ісус Христос не говорив високих слів, які б не стосувалися реального життя, а навпаки – давав нам точні вказівки на конкретні ситуації простими словами. Господь говорив слова правди. І коли Господь вказує, що все, що попросимо, отримаємо від Нього, Він говорить правду.

          Чому ж ми просимо і не отримуємо? Найперше – самі не віримо, що Бог це може вчинити. А коли не віримо, то не є витривалі. Раз попросимо і якщо не отримаємо, то відступаємо. А це свідчить, що нам не дуже про це йшлося. Якщо хтось чогось бажає, то наполегливий і впевнений. Чому ми не отримуємо? Бо зле просимо, бо самі не віруємо, про що просимо. Тож просімо і чого б тільки ми не попросили, все отримаємо від Господа!


          Мр. 14,43 – 15,1. «Та Він мовчав і нічого не відповідав».

          З цього уривку видно, як починаються страждання Ісуса Христа, його Хресна дорога, Голгота. Бачимо, як фарисеї, садукеї, книжники хотіли хоч якось спровокувати Господа, спіймати Його на слові. І тут маємо добрий приклад Христової мовчанки, який для нас є взірцем властивої поведінки в таких обставинах.

          Адже дуже часто наше життя якраз будується на тому, що ми реагуємо на подразники. чиїсь слова, вчинки, появу, відсутність. Хтось щось сказав – ми відгукнулися; хтось якось повівся – ми знову відреагували… Але ж ми створені, щоб жити, а не реагувати. Жити, незважаючи на обставини. Жити, розуміючи, що обставини дав нам Бог, значить, Він хоче, щоб ми в цих обставинах являли Його. Отже, не просто жили від реакції до реакції, а не залежали від подразників, тобто мали повноту життя в Ньому.

          Навчімося незалежно від обставин жити так, як цього від нас чекає Бог, – у Ньому і для Нього!


          Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

           

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада
        • Святе Письмо з розважаннями на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Вокаліст християнського гурту "Територія Душі"