Святе Письмо з розважанням на 4 березня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 4 березня

          Друге послання Йоана Богослова 1:1-13

          1 Старший – вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду, 2 задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами. 3 Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові. 4 Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли. 5 І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних! 6Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили. 7 Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист. 8 Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду. 9 Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має. 10 Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте. 11 Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках. 12Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна. 13 Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної.

          Євангелія від Марка 15:22;25;33-41

          22 І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, 25 Була ж: третя година, коли вони розіп’яли його. 33 А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. 34 О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: “Елої, Елої, лама савахтані?” – що означає у перекладі: “Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?” 35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: “Он, Іллю кличе!” 36 Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: “Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!” 37 А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. 38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. 39 Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: “Чоловік цей справді був Син Божий.” 40 Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, 41 що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.


           

          “Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?”

          Ці слова були одними із останніх, що їх промовив Ісус на цій землі. Невже Христос не відчував тоді підтримки Свого Батька? Невже Ісус відчував себе тоді покинутим?

          Насправді Син Божий молився. Молився, промовляючи текст Давидового псалма. У хвилину найбільшого смутку Ісус покірно молиться Отцю, бо розуміє, що це Його джерело. І віддає Свого Духа в Його Руки.

          У кожного з нас немало своїх терпінь, різних терпінь. Часто можемо відчувати себе покинутими, самотніми. Але Господь ще нікого і ніколи не залишав. Молитва зможе нам допомогти у будь-яких складнощах, допомогти оговтатись.

          Молитись – це означає довірити Богу свій розум, свої чуття, свої переживання, бути з Богом.

          Бути з Богом.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.