Послання до Римлян 13:11-14:4
11 Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. 12 Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла. 13 Як день, – поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; 14 але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей. 1 Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. 2 Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину. 3 Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. 4 Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.
Євангелія від Матея 6:14-21
14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. 15 А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. 16 Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. 17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, 18 щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. 20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. 21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.
У неділю Прощення маємо нагоду попросити пробачення у всіх, кого якимсь чином образили, бо вирушаємо у далеку дорогу, дорогу посту.
На цьому шляху найголовніше памятати, що він є поверненням додому, пригадуванням нам шляху, яким маємо дістатись на небо.
У цей час варто задуматись над своїм способом життя. Якщо нас так багато засмучує в пості – відсутність гучних забав, інші речі – то кому ми служимо? Але навпаки, коли серце втішається зосередженим спокоєм, може і справді це добре?
Нехай жоден вчинок впродовж посту не буде вчинком нелюбові, формальністю. Це не потрібно ані Богові, ані нам. Піст – то не є змагання, то не є порівняння своїх потужностей чи гордощів. Навпаки пожертвуй Богу зі всього серця хоча б одну справу чи один день за весь піст, послуживши ближньому, і Господь прийме це найлюбіше.
Піст є часом надбання скарбу духовного, нехай же кожному вдасться придбати собі найцінніших багатств.
З Божою допомогою. Амінь.
