Буття 4, 16-26
16 І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему. 17 Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина – Енох. 18 В Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяела; Мегуяел породив Матусаїла; Матусаїл породив Ламеха. 19 Ламех узяв собі дві жінки: одній було на ім’я Ада, а ім’я другій Цілла. 20 Ада породила Явала. Він був батько тих, що живуть у шатрах і випасають худобу. 21 Ім’я брата його Ювал. Цей був батьком усіх гуслярів та дударів. 22 Цілла ж і собі породила Тувал-Каїна, що кував з міді й заліза всяке знаряддя. Сестра Тувал-Каїна була Наама. 23 Ламех сказав своїм жінкам: “Адо й Цілло, слухайте мій голос. Жінки Ламехові, зважайте на моє слово; бо я забив чоловіка за мою рану, а дитя (у відплату) за синяк. 24 Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів.” 25 Тоді Адам знову спізнав свою жінку, й вона вродила сина й назвала його Сет, бо, мовляв, Бог дав мені другого нащадка замість Авеля, що його вбив Каїн. 26 У Сета теж народився син, і він дав йому ім’я Енос. І тоді почали закликати ім’я Господнє.
Приповідки 5, 16 — 6, 3
16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах? 17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою. 18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности. 19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся! 20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись? 21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні. 22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє. 23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає. 1 Мій сину! Коли за ближнього ти поручився, | коли дав руку твою за чужого, 2 коли зв’язав себе словами уст своїх, | коли піймавсь словами уст власних, 3 вчини, мій сину, ось що, і звільнишся, | бо ти попався в руки ближньому твоєму: | – іди, смирися, наполягай на твого ближнього;
Любов між чоловіком і жінкою – це те, завдяки чому людство існує, росте, розвивається. Бог просить нас поважати одне одного, не зраджувати, не спокушатися на те, що зруйнує нас.
Сьогодні у Святому Письмі ми бачимо два акценти: грішності чоловіків та величезної, невід’ємної ролі жінок у житті людства. Звісно, і жінки можуть зраджувати, а чоловіки своєю відданістю рятувати світ, проте щось нам Бог хоче саме цим сказати. Можливо, про наші основні життєві ролі? Чоловіків – боротьби, зокрема боротьби з гріхом. Жінок – розуміння, що їхнє покликання – будувати, а не руйнувати.
Господи! Нехай у світі любов перемагає гріх! Амінь.
