Буття 5, 1-24
1 Ось книга родоводу Адама. Коли Бог сотворив людину, він створив її на подобу Божу. 2 Сотворив він їх – чоловіка й жінку, і благословив їх, і дав їм ім’я “людина” тоді, коли сотворив їх. 3 Як прожив Адам 130 років, то народився в нього син на його подобу й на його образ, і дав він йому ім’я Сет. 4 Віку ж Адамового, після того, як народився Сет, було 800 років, і породив він інших синів і дочок. 5 Всього прожив Адам 930 років і аж тоді помер. 6 Як Сетові було 105 років, народився в нього Енос, 7 а породивши його, жив Сет ще 807 років і породив синів та дочок. 8 Всього Сет прожив 912 років аж тоді помер. 9 Як Еносові було 90 років, народився в нього Кинан, 10 а породивши його, жив Енос ще 815 років і породив інших синів і дочок. 11 Усього прожив Енос 905 років і по тому помер. 12 Як Кинанові було 70 років, породив він Магалалієла, 13 а породивши його, жив Кинан ще 840 років і зродив синів та дочок. 14 Всього прожив Кинан 910 років і по тому помер. 15 Як Магалалієлові було 65 років, він породив Яреда, 16 а породивши його, жив Магалалієл ще 830 років і породив інших синів та дочок. 17 Усього прожив Магалалієл 895 років і тоді помер. 18 Як Яредові було 162 роки, він породив Еноха, 19 а породивши його, жив Яред ще 800 років і породив інших синів та дочок. 20 Усього прожив Яред 962 роки й по тому помер. 21 Як Енохові було 65 років, він породив Матусаїла. 22 Енох же ходив з Богом, а породивши Матусаїла, жив іще 300 років і породив інших синів та дочок. 23 Усього прожив Енох 365 років. 24 Енох ходив з Богом, та не стало його, бо Бог узяв його.
Приповідки 6, 3-20
3 вчини, мій сину, ось що, і звільнишся, | бо ти попався в руки ближньому твоєму: | – іди, смирися, наполягай на твого ближнього; 4 не дай очам твоїм ні сну, | ні дрімоти твоїм повікам. 5 Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця) | і немов та птиця з сильця. 6 Іди, ледащо, до мурашки; | приглянься до її звичаїв, будь розумним. 7 Нема в неї ні начальства, | ні назирателя, ані вождя, – 8 і літом вона хліб собі готує, | у жнива збирає корм свій. 9 Докіль лежатимеш, лінивче | коли ти встанеш зо сну свого? 10 Не довго будеш спати, не довго й куняти, | не довго будеш, розлігшися, згортати руки, 11 і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе; | і недостача, мов муж збройний. 12 Людина розбещена, чоловік безбожний | – ходить з неправдивими устами, 13 мружить очі, совгає ногами, | подає знаки своїми пальцями. 14 З лихими думами на серці | він увесь час зло кує, сіє розбрат. 15 Тому на нього нагло надійде погибель, | він вмить буде розбитий, без рятунку. 16 Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні: 17 горді очі, язик брехливий, | руки, що кров безвинну проливають, 18 серце, що кує лихі задуми, | ноги, що біжать до зла швидко, 19 фальшивий свідок, що дихає брехнею, | та той, що між братами сіє чвари. 20 Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, | не відкидай навчання матері твоєї.
Забуваючи про слова подяки вранці, насуплено розпочинаємо день: ох, цей важкий понеділок, ця середа, ця п’ятниця… Стаємо неохоче до своїх обов’язків, лінуємось, працюємо абияк.
І все це може протривати довго. В декого – до кінця життя. Але Бог дає приклад: глянь на мурашку! Мурашку ніхто не контролює, але вона працює свідомо і з радістю. Така праця її облагороднює.
А я працюю сьогодні радісно? Я скрупульозно ставлюсь до виконання своїх обов’язків чи нехтую ними?
Лінивство справді є дуже страшним гріхом, бо його прихід до нашого серця маловідчутний і надто лагідний, лінь вмощується клубочком і мирно зв’язує нам руки. Найнебезпечніше те, що, відклавши на завтра, не можемо бути певні, що завтра настане. А наш потенціал, талант залишиться нереалізованим.
Господи, прошу у Тебе мудрості у пильності і праці завжди бути корисним для себе і свого ближнього. Амінь.
