Святе Письмо з розважанням на 29 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 5 серпня
  • Святе Письмо з розважанням на 3 серпня
  • Святе Письмо з розважанням на 2 серпня
        • Святе Письмо з розважанням на 29 травня

          Діяння Апостолів 11:19-26;29,30

          19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. 20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. 21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. 22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. 23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, 24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. 25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла 26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами. 29 Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу; 30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.

          Євангелія від Йоана 4:5-42

          5 Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові. 6 Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину. 7 Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.» Учні ж його пішли були до міста харчів купити. 9 Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами. 10 Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.» 11 Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, – то звідкіля б у тебе вода жива? 12 Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?» 13 А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити. 14 Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, – не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» 15 Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.» 16 «Піди ж, – мовить до неї, – позви чоловіка свого та й повертайся сюди.» 17 Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила – відрік їй, – Не маю чоловіка! 18 П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, – не чоловік він тобі. Правду мовила єси.» 19 А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, – пророк ти. 20 Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите – в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.» 21 Ісус до неї: «Повір мені, жінко, – час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві. 22 Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння. 23 Та надійде час, – ба, вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець.24 Бог – Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.» 25 Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.» 26 А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.» 27 Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.» 28 Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: 29 «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?» 30 І вийшли з міста й подалися до нього. 31 А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.» 32 Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.» 33 Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?» 34 «Їжа моя, – каже до них Ісус, – волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити. 35 Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, – вони вже для жнив доспіли. 36 Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, – щоб сіяч із женцем укупі раділи. 37 Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший. 38 Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.» 39 Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила». 40 Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там. 41 Та й багато більше увірували з-за його слова. 42 Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання – самі бо чули й знаємо, що направду він – світу Спаситель.»


          В Антіохії вперше учнів називано християнами

          Місто Антіохія (Антакія) на півдні сучасної Туреччини, яке було потужним центром раннього християнства. Більше того, слово “християнин” вперше узвичаєлось саме там. Звідти походяь багато видатних святих, серед яких – Євангелист Лука, що також вважається автором книги Діянь Апостолів; також святий Роман, і ще – святий Іван Золотоустий.

          Та насправді кожне місто може стати центром майбутніх святих. Вистачає лише, що у ньому з’явилися кілька християн, які б не сиділи собі тихенько, а розповідали іншим про Христа.

          Світ мало змінився з того часу. Як і тоді, для великих вчинків людям потрібна відвага, дружба, довіра, насамперед – до Бога.

          Як і тоді – людям потрібні слова, які б зачіпали їх за живе, які б стосувалися саме їхнього життя.

          Так, як Христос у сьогоднішньому Євангелії говорить із жінкою-самар’янкою – так кожен з нас хоче, щоб поговорили з нами. Щоб розтлумачили, як дитині, що і чому ми робимо не так. Щоб відкрили нам очі на наше ж життя.

          Бог говорить так. Говорить через рідних, друзів, через проповіді – нехай нарізноманітніші – у Церкві. Говорить нам особисто у тиші...

          Кожне місто може стати центром майбутніх святих.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 5 серпня
        • Святе Письмо з розважанням на 3 серпня
        • Святе Письмо з розважанням на 2 серпня
          • Оціни

            [ratemypost]