Діяння Апостолів 18:23-28
23 І перебувши там деякий час, він рушив далі і пройшов за порядком Галатський край та Фригію, утверджуючи всіх учнів. 24 Один юдей, на ім’я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу.25 Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана. 26 Отож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу. 27 Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці, 28 бо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус – Христос.
Євангелія від Йоана 12:36-47
36 Поки у вас світло – віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них. 37Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу, 38 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?» 39 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: 40 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.» 41 Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього. 42 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги; 43славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу. 44 Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене – вірує не в мене, а в того, хто послав мене. 45 І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. 46 Я – світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві. 47 Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
На очах людей Ісус творить чудеса і проповідує своє слово, однак далеко не всі хочуть чути і бачити.
Юдеям не подобається діяльність Христа, насамперед тому, що вона докорінно змінює усталену гнилизну їхніх поглядів та способів життя.
Те світло, яким є Ісус, відкрило разюче рани цього світу, його гріховності. Але не для того, щоб засудити кожного грішника, але показати шлях, вихід із ситуації.
Усе повторюється. Сьогодні, як і колись, прагнення слави, вигоди затьмарюють людський розум.
У щоденних справах постійно обираємо – те, що суттєве, те, що добре. Бажаємо снідати якісними харчами, вдягати якісний одяг, однак душу так легко пускаємо волоцюжити в лахмітті.
Боже, допоможи мені завжди бачити Твоє світло, в якому душа повниться справедливим виглядом, в якому щоденні чудеса не перестають здійснюватися. Амінь
