Послання до Римлян 1:18-27
18 Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю; 19 тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об’явив; 20 невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. 21 Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. 22 Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними 23 і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів. 24 Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою. 25 Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь. 26 За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; 27 так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.
Євангелія від Матея 5:20-26
20 Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне. 21 Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб’є, той підпаде судові. 22 А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! – той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний. 23 Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, 24 зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. 25 Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. 26 Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.
У сьогоднішньому посланні знаходимо цікавий опис – еволюцію людського падіння. Від моменту хрещення – пізнання Бога маємо Його як єдину беззаперечну правду цього світу. Однак багато різних спокус цього життя провокують людину на відвернення. Диявол шукає і знаходить найделікатніші способи достукатись до наших душ. Ні, це не забобони середньовічної інквізиції – сьогодні, як і колись, живемо у спокусах. Інформація керує світом, вона ж може його погубити.
Все дуже просто – спочатку невинні відступи, маленькі гріхи, через які крок за кроком приходить до серця гординя, відчуття гіперболізованої гідності, але не Божої дитини, а гордої і нездержливої. Так, у наш час важко бути моральним, це часто некоректно, але це єдиний шлях врятувати свій внутрішній мир і сповнити покладені на нас справи.
Неможливо бути правим у глобальному, не бачачи дрібниць – щодня сповнюй життя Богом. Розумій, що Бог – повсюди, у ближньому, що обтовче тобі ноги у маршутці, водієві, який насварить невідомо чому. Ми всі – Божі образки, водночас ми всі – надто зранені гріхом, щоб бути досконалими.
Господи, допоможи мені сьогодні хоч на трішки виправити своє життя і допомогти у цьому своїм ближнім. Амінь.
