Послання до Римлян 1:28-2:9
28 І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще: 29 вони – сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби; 30 вони – обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам, 31 нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні. 32 Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять. 1 Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш; 2 ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять. 3 Чи думаєш про те, о чоловіче, – який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, – що ти суду Божого уникнеш? 4 Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння? 5 Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об’явиться правдивий суд Бога, 6 що віддасть кожному за його вчинками: 7 тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління – життя вічне; 8 а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді – гнів та обурення. 9 Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека;
Євангелія від Матея 5:27-32
27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. 28 А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці. 29 І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло. 30 І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло. 31 Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний. 32 А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, – хіба у випадку розпусти, – той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.
Світ живе за законами їєрархії, де нерідко головують люди, найменш цього достойні. Християнин, носячи на собі знак Хреста, мусить пам’ятати про свою відповідальність за це знамення. Нам відкрилась неймовірна правда Христового життя і смерті, яку не можемо знехтувати.
Наші душі, як і тіла, готові до того, щоб повнитись божественною суттю, а не гріхом. Наш гріх значно страшніший, коли добровільно позбавляємо себе Божої гідності та присутності, більше того, коли беремось судити вчинки інших, які чинимо безосудно.
Жоден крок не буде забутий в очах Божих, як добрий, так і нечестивий. “Карати чи прощати – Боже діло, а людям се ні на що не потрібно” – писала свого часу Леся Українка. Не берімо на себе забагато, а сумлінно вчімся бачити недоліки свого життя.
Господи, своєю юлагодаттю утверди нас на доброму шляху. Амінь.
