Послання до Римлян 15, 7-16.
7. Тому будьте приязливі один до одного, як і Христос був до вас на Божу славу. 8. Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці; що були дані отцям, 9. а погани щоб прославили Бога за його милосердя, як написано: Тож прославлятиму тебе серед народів, співатиму імені твоєму. 10. І знову каже: возрадуйтеся, погани, з його народом. 11. І знову:Хваліте Господа всі народи. Нехай його возхваляють усі люди. 12. І ще каже Ісая: Буде паросток Єссея, що встане панувати над народами. На нього будуть надіятись народи.13. Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви вельми збагатилися в надії, силою Духа Святого. 14. Та й я сам, мої брати, переконаний щодо вас, що й ви повні доброти, наповнені усяким знанням, і можете один одного напоумляти. 15. Коли я декуди написав вам трохи сміливіше, то зробив це, щоб вам пригадати, завдяки благодаті, яка дана мені Богом на те, 16. щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував святу службу Божого євангелія, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі.
Євангеліє від Матея 12, 38-45.
38. Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: – Учителю, ми хочемо побачити знак від тебе. 39. Він у відповідь сказав їм: – Лукаве кодло і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони. 40. Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. 41. Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут – більше ніж Йона. 42. Цариця півдня стане на суді з цим родом і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут – більше від Соломона. 43. Коли нечистий дух вийде а чоловіка, блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не находить. 44. Тоді каже: вернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і находить його порожнім, виметеним та прибраним. 45. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.Так буде і з цим лупаним родом.
Рм. 15, 7–16. «Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу»
Наше життя – таке, що ми, всі люди, вражені первородним гріхом, завдаємо болю, кривди, терпінь, страждань одні одним. Але маємо завжди, щоб не ставалось і хто б нам не завдавав болю, відкрито, доброзичливо, приязно ставитись до кожної людини. Бо ж кожен із нас шукає цієї приязні та любові від інших.
Будьмо певні, що так, як ми робимо іншим прикрості, однак самі очікуємо прощення і любові зі сторони інших, так і ті, хто кривдить нас, шукають того самого і на те сподіваються. Часто, коли подивитись на наше життя, то в наших стосунках бракує просто людськості, щоб ми були людьми до кожної людини. Почнімо з себе, навіть якщо нам не будуть одразу відповідати взаємністю. Бо якщо будемо поводитись як Божі діти, то матимемо ще більшу нагороду – від нашого Отця.
Мт. 12, 38-45. «Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше».
Знаємо, що гріхи, які ми чинимо, навіть коли про них ніхто не знає, нас непокоять, забирають мир і спокій. Тому стараємося їх позбутися, прагнемо змінитися. І нам це може вдаватися, більше чи менше.
Однак коли ми лише позбуваємося цих гріхів, все одно «місце», яке вони займали, залишається порожнім. Коли ми це «місце» не наповнимо чеснотами, добрими ділами то є небезпека, що кожен гріх може повернутися, бо маємо попередній досвід чинити його, до того ж за інерцією можуть додатися ще й інші гріхи, тяжчі.
Позбуваючись наших недоліків, наших вад і пристрастей, стараймося розвивати в собі євангельські чесноти. А це, справді, неможливе без постійного перебування в Бозі, бо лише Його силою можемо стати сильними й відбити натиск зла!
Преосв. Венедикт, єпископ Львівський
