Перше послання до Коринтян 9, 13-18.
13. Хіба не знаєте, що ті, які працюють коло святого, їдять із святого і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника? 14. Так само й Господь велів тим, що проповідують Євангеліє, з Євангелія жити.
15. Та я не користався тим і не тому пишу, щоб було так зо мною. Волію бо скорше вмерти, ніж щоб хто відібрав у мене ту мою славу. 16. Бо коли я проповідую Євангеліє, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок. І горе мені, коли б я не проповідував Євангелія. 17. Коли б я робив це добровільно, я мав би нагороду; коли ж це не з власної волі, я виконую доручену роботу. 18. Яка ж тоді для мене нагорода? Та, що, проповідуючи Євангеліє, я його викладаю даром, щоб не користатися правом, яке маю з Євангелія.
Євангеліє від Матея 16, 1-6.
1. І приступили фарисеї та садукеї, і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба. 2. А він у відповідь сказав їм:
– Як настане вечір, ви кажете: буде гарна погода, бо червоне небо; 3. а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати? 4. Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.
І покинув їх і пішов звідти.
5. Коли перепливали учні на той бік, забули взяти хліба. 6. Ісус сказав їм:
– Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.
Всі ми маємо доручення від Бога згідно зі своїми талантами та прихованими можливостями. Це життєве завдання буває важко розпізнати, і ми крутимося, мов та білка в колесі, від мети до мети, не знаючи, що саме є нашим, шукаючи роботи, заробітку, задоволення… Іноді набираємо на себе якихось додаткових ініціатив, мордуємося і не дочікуємося вдячності… Апостол Павло настільки відчуває Боже завдання у своїй праці проповідника, що не потребує більш нічого, тільки знання, що є люди, які стануть жити Євангелієм, як і він сам.
“Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської”
Якщо почитати детальніше відомості про те, ким були фарисеї і садукеї, бачимо, що і ті, й інші обирали крайнощі за спосіб життя. Перші дотримувалися численних приписів – і інших змушували так робити – які були набагато об’ємнішим додатком до закону Мойсея і часто бралися до уваги більше, ніж сам закон. Другі ж – відкидали фарисейські “доопрацювання” закону та були іноді непохитними й буквальними у його тлумаченні.
Аж тут прийшов Христос і поставив закон Любові понад усі закони.
А як би тобі вдалося вчинити, якби з любов’ю ставитися до людини?…
