Святе Письмо з розважанням на 15 серпня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 15 серпня

          Перше послання до Коринтян 11, 31 – 12, 6.

          31. Якби ми самі себе розсуджували, нас би не судили. 32. Коли ж Господь нас судить, він нас картає, щоб ми не були засуджені зо світом.

          33. Отож, брати мої, коли сходитесь їсти, один одного ждіте. 34. Як хто голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, коли прийду, розпоряджуся.

          1. Щождо духовних дарів, брати, не хочу, щоб ви про них не знали. 2. Знаєте, що коли ви були погани, вас до німих ідолів мовби тягнуло, і ви не спротивлялись. 3. Тому вам заявляю: ніхто, говорячи у Дусі Божому, не каже: анатема Ісус! 4. І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як не у Дусі Святому.

          5. Між дарами є різниця, але Дух той самий; різниця теж і між служінням, але Господь той самий. 6. Різниця є і між діями, але Бог той самий, який усе в усіх діє.

           

          Євангеліє від Матея 18, 1-11.

          1. Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять:

          – Хто найбільший у царстві небеснім?

          2. Ісус покликав дитину, поставив її серед них 3. і каже:

          – Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в царство небесне. 4. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у царстві небесному.

          5. Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає.

          6. А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено було йому на шию, і він був утоплений у глибині моря.

          7. Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять!

          8. Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя одноруким чи кульгавим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненим у вогонь вічний.

          9. І коли око твоє призводить тебе до гріха, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогненне пекло.

          10. Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Отця небесного.

          11. Бо Син чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.

          12. Що ви гадаєте? Коли хто має сто овець і одна з них заблудить, чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблудила? 13. І коли пощастить найти її знову, істинно кажу вам, що він радіє нею більше, ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблудили.

          14. Так само і в Отця вашого небесного немає волі, щоб загинуло одне з тих малих.

          15. Коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає, тебе, ти придбав брата твого.

          16. Коли не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа полагоджувалась ж словом двох або трьох свідків.

          17. І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.

          18. Істинно кажу вам: усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все. що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.


          1 Кр. 11, 31 – 12, 6. «Різниця теж і між ділами, але Господь той самий»

          Коли подивитися на наше життя, то кожен із нас не є до кінця задоволений тим, що робить, не задоволений сам собою, своїми ближніми. Найчастіше ми незадоволені, бо порівнюємо себе і свої здобутки з іншими. Але погляньмо на це все через призму Божої любові. Бог любить нас усіх однаково. Але у своїй величезній любові обдарував кожного з нас різними дарами і спроможностями.

          Тому важливо бачити свої спроможності, дані Богом, а також те, що Бог хоче від мене, як я можу послужити Йому і своїм ближнім цими дарами. Розпізнаваймо дари, які ми отримали від Бога, і тими дарами служімо тим, кого Господь посилає нам у нашому житті.

          * * *

          Мт. 18, 1-11. «Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе».

          Бачимо, як різко, навіть категорично Ісус Христос вимагає, щоб відтяти ту частину тіла, яка нас спокушає. Але чи йдеться про буквальне розуміння? Звичайно, ми всі погодимося, що ні. Але чому ж Господь говорить так категорично? Аби навчити нас, що ми часто маємо бути категоричними у своєму житті. Саме коли приходять якісь грішні думки, бажання, найменші спокуси, пропозиції диявола – маємо зразу їх відкидати. Адже будь-який наш гріх, будь-яке наше падіння завжди починалося від малого – коли ми ставали на шлях компромісів.

          Якщо ми погодилися на думку, яка суперечить Євангелію і Божим заповідям, прийняли якесь грішне бажання у своєму серці, то за першої ж нагоди ми його реалізуємо. Кожен гріх починається від маленької згоди на якесь бажання чи думку всередині нас.

          Маємо категорично різко відкидати ще на початку все те, що може призвести нас до гріха. Саме цього вчить нас Господь. «Відтинаймо» без сумніву навіть найменші злі задуми чи помисли, які турбують нас, щоб не віддалитися від Бога!

          * * *

          Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.