Святе Письмо з розважанням на 19 вересня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 6 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 5 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 4 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 19 вересня

          Друге послання до Корінтян 12, 10-19.

          10. Тому милі мені немочі, погорди, нестатки, переслідування та скорботи Христа ради; бо коли я немічний, тоді я сильний. Шукаючи не вашого, а вас

          11. Хвалячися, я став безумний! Та ви мене примусили до того. Ви бо повинні були мене хвалити, тому що я нічим не гірший від тих «архиапостолів», хоч я й ніщо. 12. Ознаки правдивого апостола були вам видні у всякому терпінні, у знаках, чудах та силах. 13. Чим бо ви були менші від інших Церков – хіба тим, що я не був для вас тягарем? 14. Простіть мені цю кривду. Ось утрете я готовий прийти до вас і тягарем не буду, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати батькам маєтки, а батьки дітям. 15. Я радо витрачусь і сам себе пожертвую за ваші душі; якщо я люблю вас більше, то мав би бути менше люблений? 16. Та нехай буде, що я не обтяжав вас, але хитро узяв вас підступом. 17. Чи я вас використав через кого із тих, що до вас послав був? 18. Я упросив Тита і з ним послав брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим ходили духом, не тими самими слідами?

          19. З деякого часу ви думаєте, що ми виправдуємося перед вами, але ми перед Богом у Христі говоримо: і все це, мої любі, вам на збудування.

          * * *

          Євангеліє:

          Євангеліє від Марка 4, 10-23.

          10. Коли Ісус був насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, що означали притчі. 11. І він сказав їм: – Вам дана тайна царства Божого; тим же, що осторонь, усе дається у притчах, 12. щоб вони, дивлячись, не бачили, слухаючи, не розуміли, щоб, бува, не навернулись і щоб їм не простилось.

          13. І сказав їм:

          – Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? 14. Сіяч сіє слово. 15. Ті, що край дороги, де сіється слово, коли почують слово, сатана зараз же приходить і бере геть посіяне в них слово. 16. Так само посіяне на каменистому ґрунті – це ті, що, почувши слово, зараз же з радістю його приймають, 17. але, не маючи у собі коріння й стійкости, вони згодом, коли настає утиск або переслідування за слово, негайно зневірюються. 18. Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, 19. але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увіходять і, заглушують слово, і воно стає неплідним. 20. А що посіяні на добрій землі, це ті, які чують слово, його приймають і приносять плід: хто у тридцять, хто у шістдесят, хто у сто разів більше.

          21. І говорив їм:

          – Хіба вносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, і не на те, щоб поставити його на свічнику? 22. Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що не вийшло б на явне. 23. Хто має вуха слухати, хай слухає!

          * * *

          2 Кр. 12, 10–19. «Бо коли я немічний, тоді я міцний»

          Апостол Павло вказує, що йому були милі його немочі, погорди, нестатки, переслідування. У нашому ж щоденному житті важко одразу пізнати, хто є віруючий, а хто невіруючий. Але саме життя, сповнене непростих життєвих ситуацій, показує, ким ми є, бо саме тоді засвідчується наша віра. Так само апостол Павло вказує на те, що коли він немічний, тоді він сильний, сильний в Ісусі Христі.

          Напевно кожен із нас має досвід того, як він бореться зі своїми недоліками і хибами, слабкостями і гріхами. Дуже часто не можемо дати собі ради. І це велика правда: ми не можемо дати собі ради самі. І коли почуваємось безпомічними й немічними, це нормальний стан для людини. Бо лише тоді, коли ми це собі усвідомимо, Господь може діяти, прийти та дати нам свою благодать і силу. А коли ми самі намагаємось вирішити свої проблеми, то ж тоді практично не потребуємо Господа. Тому часто наше відчуття немічности та слабкости – це нагода зрозуміти, що Господь здатний зробити все для того, хто покладається на Нього і довіряє Йому.

          * * *

          Мр. 4, 10-23. «Немає бо нічого схованого, що не має стати явним».

          Коли проаналізувати наше життя, то можемо спостерегти, як у різних ситуаціях ми граємо різні ролі. По-різному поводимося в тих чи інших середовищах, інакшою є наша поведінка з різними людьми. Буває, що деколи, неочікувано навіть для нас, наша поведінка стає незвичною, особливо в складних ситуаціях. Якраз тоді, коли маємо якісь біди чи проблеми, можемо побачити справжнє наше внутрішнє «я» – чим ми насправді живемо.

          І такі випадки, про які кажемо: «Я від себе того не очікував», чи коли хтось інший може про нас сказати: «Як він міг таке зробити?», ілюструють ці слова з Євангелія: те, що було тайним, вийшло на яв.

          Тому складні ситуації Бог дає саме для того, щоб ми побачили, хто ми є насправді. Проблеми і труднощі в нашому житті Господь допускає для того, щоб ми немовби побачили себе в дзеркалі. Ті чи інші обставини і людей Бог нам посилає для того, щоб усе, що в нас сховане, вийшло на яв.

          * * *

          Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

          Джерело: ДивенСвіт Календар УГКЦ

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 6 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 5 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 4 грудня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.