Послання до Ефесян 3, 8-21.
8. Мені, найпослідущому з усіх святих, була дана ця благодать: благовістити поганам незбагненне багатство Христа 9. і навчити всіх про здійснення тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який сотворив усе; 10. щоб об’явилася тепер началам і властям небесним через Церкву безконечна мудрість Божа, 11. згідно з відвічною постановою, що Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, 12. в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього. 13. Тому благаю вас не падати духом у моїх стражданнях, які терплю за вас, бо вони ваша слава.
14. Ось чому я згинаю мої коліна перед Отцем, 15. від якого бере ім’я всяке отцівство на небі й на землі, 16. щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, для зросту внутрішньої людини, 17. і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, і ви закорінені й утверджені у любові, 18. могли зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, 19. і пізнати любов Христову, що вища над усяке уявлення, і, таким чином, сповнились усякою Божою повнотою.
20. Тому ж, хто може зробити багато більше, ніж те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою, 21. йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки вічні. Амінь.
Євангеліє від Марка 11, 23-26.
23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. 24. Тому й кажу вам: усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. 25. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте що проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. 26. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.
Всі ми в деяких моментах свого життя опиняємось у коловороті емоцій, які визначають часто наші вчинки. Так дуже легко загніватись на когось, образитись. Важливо не колекціонувати образ, дозволяючи їм коренитись у серці.
Коли нас образили, до того ж образили незаслужено, важко прощати. Уражене себелюбство болить найбільше. Але щоразу, коли йдемо на молитву, треба пригадувати, що у Бозі, який є єдиним Творцем, немає місця ворожості. Ворожість – це те, що роз’єднує, те, у чому немає Бога.
Будь-яке прохання завжди доходить до Божих вух. Але Боже вухо – це Мудрість і Любов… Саме тому Господь іноді пропонує нам зачекати, яким би нестерпним це чекання не виглядало. Все, що нам справді потрібне, ніколи не зможе нас оминути, бо у Господа – глибина мудрості.
