Послання до Ефесян 5, 20-26.
20. і дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.
21. Коріться один одному у Христовім страху. 22. Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві, 23. бо чоловік голова жінки, як Христос – голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель. 24. І як Церква кориться Христові, так у всьому жінки – своїм чоловікам.
25. Чоловіки, любіть своїх жінок, як Христос возлюбив Церкву й видав себе за неї, 26. щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом
Євангеліє від Луки 3, 23 – 4, 1.
23. Ісус, коли почав проповідувати, мав яких тридцять років і, як гадали, був сином Йоcифа, сина Елі, 24. сина Маттата, сина Леві, сина Мелхі, сина Янная, сина Йосифа, 25. сина Маттатії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггая, 26. сина Маата, сина Маттатії, сина Семеїна, сина Йосеха, сина Йода, 27. сина Йоаннана, сина Реси, сина Зоровавела, сина Салатіїла, сина Нері, 28. сина Мелхі, сина Адді, сина Косама, сина Елмадама, сина Ера, 29. сина Ісуса, сина Елієзера, сина Йоріма, сина Маттата, сина Леві, 30. сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліякима, 31. сина Мелеа, сина Менни., сина Маттата, сина Натана, сина Давида, 32. сина Єссея, сина Йоведа, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона, 33. сина Амінадава, сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди, 34. сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора, 35. сина Серуха, сина Рагави, сина Фалека, сина Евера, сина Сали, 36. сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха, 37. сина Матусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеела, сина Каїнама, 38. сина Еноса, сина Сита, сина Адама, сина Бога.
1. Ісус же, повен Святого Духа, вернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
Слова із послання до Ефесян сьогодні у світлі найновіших тенденцій фемінізму для багатьох можуть стати надто дискусійними. Та навіть і ті, хто вважає себе нормальними жінками не завжди готові прийняти “коріться своїм чоловікам”.
Та й чоловіки у свою чергу не завжди готові дослухати до кінця того, що говорить апостол: любіть своїх жінок, як Христос Церкву, за яку себе видав.
І насправді це велика Мудрість Тайни Подружжя: двоє людей, незнайомих, різних, знаходяться і хочуть будувати своє одне спільне життя. Бог від початку готує людей одне для одного, навіть тоді, коли на шлях ставить інших людей – для досвіду, витримки. Ми приходимо один до одного тільки у той, саме той час, тільки такими, якими маємо бути.
Жінка відчуває потребу підкоритись – і це зовсім не означає обмеження її свободи, це покора любові. Так само чоловік не є володар-рабовласник своєї жінки, але є володарем любові, сповненої відданості і дарування.
Мабуть, ніде про те, що відбувається між двома людьми у подружжі, не сказано з такою глибинною простотою, як у Святому Письмі. Бо союз двох – це одне з найбільш геніальних творінь Бога.
