Послання до Филип’ян 1, 20-27.
20. згідно з моїм сильним очікуванням і надією, що не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде возвеличений у моїм тілі чи то моїм життям, чи смертю.
21. Для мене бо життя – Христос, а смерть – прибуток, 22. Однак коли живу в цім смертнім тілі, можу ще корисно працювати; та що вибрати, не знаю. 23. Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще; 24. але для вас більше потрібно, щоб я лишився в тілі. 25. Знаю певно, що зостанусь живим і пробуватиму з усіма вами для поступу вашого й радости у вірі, 26. щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі завдяки моєму поворотові до вас.
27. Тільки поводьтеся достойно євангелія Христового, щоб я, чи то як прийду й вас побачу, чи то бувши далеко, чув про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру
Євангеліє від Луки 6, 12-19.
12. Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога. 13. А як настав день, покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами: 14. Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Івана, Филипа, Вартоломея, 15. Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота, 16. Юду, сина Якова та Юду Іскаріота, що став зрадником.
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
Апостол ділиться своїми переживаннями щодо того, як сильно прагне Христа. Не боятися смерті – ось те, що притаманне християнам. Бо після воскресіння Христа життя і смерть набирають інших вимірів. Ми – Христові, врятовані Його вірою у спасіння кожного, самопожертвою, хресною смертю.
Смерть страшна, якщо за її плащем немає майбутнього, якщо б там, після життя, не чекало життя.
Однак для кожного, хто чекає зустрічі з Ісусом, смерть – це лише перепустка, поверненння додому.
