Друге послання до Корінтян 3, 12-18.
12. Маючи, отже, таку надію, ми повні сміливости, 13. не як Мойсей, що на лице клав собі покривало, щоб сини Ізраїля не бачили, як той блиск зникав; 14. але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, те саме покривало зостається невідкритим, Христос бо його усуває. 15. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покривало на їх серці. 16. Та коли вернуться до Господа, покривало впаде. 17. Господь же – дух, і де Господній дух – там воля. 18. Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим лицем віддзеркалюємо Господню славу і переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господа, що є Дух.
Євангеліє від Луки 6, 1-10.
1. Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски і, розтерши їх руками, їли. 2. Деякі з фарисеїв їм сказали:
– Чому ви робите, чого не годиться робити в суботу?
3. Ісус відповів їм:
– Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним? 4. Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і дав тим, що були з ним, – хліби, яких не дозволено їсти, хіба що самим священикам?
5. Далі сказав їм:
– Син чоловічий – владика і суботи.
6. Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою. 7. Книжники та фарисеї стали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб найти яке оскарження на нього. 8. Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, що мав суху руку:
– Встань і вийди на середину!
Підвівся той і став. 9. Тоді Ісус до них промовив:
– Питаю вас: чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя чи погубити?
10. І, глянувши кругом на всіх, сказав до нього:
– Простягни руку!
Той зробив так, і його рука стала здорова.
Потрапляти у крайнощі – досить притаманна людині річ, особливо, коли йдеться про щось дуже важливе, те, в яке людина вкладає багато своїх зусиль.
Щоденні звички, виконання різноманітних повторюваних дій – все це формує наше життя. Для християнина дуже важливою є традиція різноманітних церковних обрядів.
Для євреїв однією із найбільш непорушних обітниць є святкування суботи. Але чи не закриває їм сліпе наслідування давнього звичаю справжнього світла Христової правди?
Вони дорікають Ісусові за суботу в той час, коли твориться чудо.
Пильнуймо, щоби не згубити справжнього у буденному, щоби справи формальні не закривали нам того, що істинне.
