Послання до Колосян 2, 13-20.
13. І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, вас він оживив із ним, простивши нам усі провини. 14. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста; 15. і здерши здобич з начал і властей, він виставив їх прилюдно на сміховище, перемігши їх у ньому.
16. Нехай же нас ніхто не судить за їжу чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи; 17. все це лиш тінь того, що буде, дійсність же – Христос. 18. Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди самовільною покорою і служінням ангелам; такі бо звертають усю увагу на примари, надуваються марно своїм тілесним розумом 19. і не тримаються голови, від якої все тіло, об’єднане і зміцнене суглубами та зв’язями, росте Божим зростом.
20. А коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам
Євангеліє від Луки 9, 18-22.
18. Одного разу, коли він молився насамоті, і були з ним його учні, він спитав їх:
– За кого мене мають люди?
19. Вони у відповідь сказали:
– За Івана Христителя, інші – за Іллю, ще інші – за якогось із старовинних пророків, що воскрес із мертвих.
20. – А ви, – спитав їх, – що кажете про мене? Хто я?
Тоді Петро, озвавшись, мовив:
– Ти – Христос Божий.
21. Він сказав їм гостро про це нікому не говорити. 22. Далі додав:
– Син чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб’ють, та він на третій день воскресне.
Кл. 2, 13–20. «І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, – Він оживив вас із Ним, простивши нам усі провини»
Бог простив нам усі провини. На хресті Господь простив кожен людський гріх. Наші провини, які ми вчинили в минулому, тепер, чи які вчинимо в майбутньому вже прощені? Чи в людському житті хтось із людей нам може прощати так багато, до того ж, наперед сказати: я тобі прощу будь-що, що ти зробиш?
Яка безмежна Божественна любов! Бо ж Бог не залежно від того, чи ми грішні, чи святі, любить нас і кличе до святості. Бо святість – не є якась догода Богові, через наше досконале життя. Це відповідь на невимовний дар, який ми отримали через смерть і воскресення Ісуса Христа, які зробили нас свобідними, вільними від гріха.
Великий дар ми отримали в особі Ісуса Христа і в усьому, що Він зробив для нас. Прагнім святости – для якої всі ми створені та призначені!
Лк. 9, 18-22. «А ви, – спитав їх Ісус, – що скажете про мене? Хто я?»
Без сумніву, кожен із нас чув багато проповідей про Ісуса Христа, читав багато книг про Спасителя, знає від інших людей про досвід Його пізнання. Однак цього замало. Питання, яке ставить Ісус Христос до апостолів, Він ставить до кожного з нас. Але чи маємо на нього відповідь?
Ким є Ісус Христос для мене? Дуже важливо запитати себе самого саме це. Чи моє життя змінилося б, якби не було Ісуса Христа? Наскільки особа Спасителя впливає на моє життя?
Тому це саме питання Ісуса звернене до кожного з нас: «Що ти скажеш? Ким я є для тебе?»
Преосв. Венедикт, єпископ Львівський
