Послання до Колосян 2, 20 – 3, 3.
20. А коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам: 21. Не бери, не їж, не дотикайся! 22. Усе це нищиться, коли вживається, і так воно є з законами й навчанням людським. 23. Є там вигляд мудрости у самовільній службі, в покорі та в умертвленні тіла, одначе нема іншої вартости, крім насичення плоті.
1. Коли ви з Христом воскресли, шукайте те, що вгорі, де Христос возсідає по правиці Бога. 2. Думайте про те, що вгорі, не про те, що на землі. 3. Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі.
Євангеліє від Луки 9, 23-27.
23. Звертаючися до всіх, він промовив:
– Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною. 24. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує. 25. Яка бо користь людині, коли ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або занапастить? 26. Хто буде соромитися мене та моєї науки, того й Син чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і ангелів святих. 27. Істинно кажу вам, що деякі із тут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать царства Божого.
***
Відректися себе…
Це те,чого ніяк не зрозуміє наш світ у постійному пошуку комфорту.
Ми постійно перебуваємо під впливом прогресу, змін, але змін зовнішніх.
Про те, що всередині, не говорять,бо воно нематеріальне. Однак саме внутрішній вибір робить нас щасливими чи нещасними.
Христос застерігає нас, як колись апостолів, не ставати рабами речей і приписів, приймаючи істину Христової правди. Правди вічного життя, до якого життя земне – лише дорога. Пильнуймо!
