Послання до Євреїв 2, 2-10.
2. Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке важне, що всякий його переступ і непослух тягнув за собою справедливу кару, 3. як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Його спочатку проповідував Господь, і воно було нам підтверджене тими, що його чули, 4. коли Бог засвідчив знаками, чудами і різними силами, і дарами Святого Духа, які він роздає по своїй волі.
5. Не ангелам бо підкорив він світ грядущий, про який ми говоримо. 6. Бо десь хтось засвідчив, кажучи:
Що таке людина, що ти про неї пам’ятаєш?
Або син чоловічий, що ти навідуєшся до нього?
7. Ти вчинив його малощо меншим від ангелів.
Увінчав його славою і честю.
8. Усе підкорив йому під ноги.
Коли ж усе підкорив під нього, він не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене, 9. але бачимо Ісуса, увінчаного славою й честю, за те, що перетерпів смерть, який на короткий час був нижче ангелів, щоб благоволінням Божим за всіх зазнати смерти.
10. Годилось бо тому, ради якого все й через якого все, щоб увести багатьох синів у славу, через страждання удосконалити провідника їхнього спасіння.
Євангеліє від Луки 10, 16-21.
16. Хто слухає вас, мене слухав; хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.
17. Вернулись сімдесят два з радістю, кажучи:
– Господи, ба й біси коряться нам з-за твого імени.
18. Він сказав їм:
– Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – і ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що імена ваші записані на небі.
21. Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив:
– Прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Собор Архистратига Михаїла й інших безплотних сил
Ангел Люцифер, наймудріший серед ангелів, збунтувався. Чому? Бо самовпевненість підштовхнула його до цього. Бажання бути як Бог, бути замість Бога настільки засліплило його, що він прагнув неможливого, забув, хто дає йому буття.
Архистратиг Михаїл і всі небесні сили були тими, що виявили свою відданість, єдність і вірність Богові. Їхню пам’ять ми святкуємо тому, що цей невидимий світ, світ ангелів, Бог створив для служіння нам. Бачимо у Святому Письмі, що ангели – це ті, які служать Господеві, служать і людям. Ми дуже рідко згадуємо про свого ангела-охоронця, рідко згадуємо про заступництво ангелів, майже не пам’ятаємо про цей небесний світ – ангельський.
Це свято нагадує нам, що існує не лише наше людське, земне життя, яке бачимо, а й божественне життя. Ангели якраз є свідками цього божественного життя. Пам’ятаймо про ангелів, і вони будуть пам’ятати про нас і заступатися за нас!
Преосв. Венедикт, єпископ Львівський
