Послання до Євреїв 4, 14 – 5, 10.
14. Маючи, отже, великого архиєрея, що пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. 15. Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам; він бо зазнав усього подібно, як і ми, крім гріха. 16. Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і найти благодать для своєчасної помочі.
1. Кожен бо архиєрей, узятий з-між людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи, 2. щоб міг співчувати нетямущим та тим, що заблудили, бо й сам він ввесь у немочах, 3. і тому має як за людей, так і за себе самого приносити жертви за гріхи. 4. Достоїнства ж цього ніхто не бере собі, але той, хто покликаний Богом, як Арон.
5. Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, бо вона від того, який до нього мовив:
Син мій єси,
я сьогодні родив тебе.
6. Як і на іншому місці каже:
Ти священик навіки
по чину Мелхиседека.
7. Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви і благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він його вислухав за благочестя; 8. і хоч був Сином, навчився послуху з того, що витерпів, 9. і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні, 10. і Бог назвав його архиєреєм по чину Мелхиседека.
Євангеліє від Івана 10, 9-16.
9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. 10. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. 12. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. 13. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. 14. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. 15. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.
16. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.
Коли апостол пише до євреїв своє послання, то звертає увагу на особливо цінну умову – життя Христа на землі. Ісус не обирає собі якогось іншого соціального стану, як звичайна проста людина. Пересічна, як часто можна почути. Але і за таких умов здійснює свою Місію – навчає, зцілює, жертвує себе…
Він, коли був на землі, зазнав усього, що може турбувати людину, мав свої почуття та емоції. І Йому все знайоме, що людське. Водночас за життя Христос залишив кожному приклад справжньої молитви та витривалості у молитві. Постійне спілкування з Отцем, відданя Богу всього свого життя потрібні були і для Ісуса. Як же ж більше всього цього потребуємо ми!
