Святе Письмо з розважанням на 28 листопада

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
  • Ти, Господи, нагадуєш мені, як сильно мене любиш 
        • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада

          Перше послання до Солунян 2, 20 – 3, 8.

          20. Так, ви наша слава й наша радість.

          1. Тому, не мігши більше чекати, ми постановили зостатися самі в Атенах 2. і вислати Тимотея, нашого брата й слугу Божого в євангелії Христа зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі, 3. щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля. 4. Бо коли ми були між вами, ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо. 5. Ось чому я, не мігши більше чекати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремний. 6. Тепер же, як вернувся від вас Тимотей і приніс нам добру вість про вашу віру та любов і що ви завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас, 7. і ми, брати, втішилися вами серед наших злиднів та клопотів, задля вашої віри; 8. ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі.

           

          Євангеліє від Луки 11, 29-33.

          29. Коли народу сходилось щораз більше, Ісус почав промовляти:

          – Рід цей – рід лукавий; він шукає знаку, але знаку 30. йому не дасться, окрім знаку Йони, бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син чоловічий буде знаком для цього роду. 31. Цариця півдня встане під час суду з людьми цього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу слухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона. 32. Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповідь Йони, а ось тут більше від Йони.

          33. Ніхто не світить світла і не ставить його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, шо входять, бачили світло.

           

          * * *

          1 Сл. 2, 20 – 3, 8. «Ви – наша слава й наша радість»

          Варто задуматись, яку ж відвагу мав апостол, коли сказав ці слова. Насправді, треба бути дуже впевненим у якійсь особі, щоб так ствердно називати її «славою та радістю». Чи ми у своєму житті могли б про когось так сказати? А ще більше чи хтось інший міг би це сказати про нас?

          Саме таке покликання кожного з нас – являти Бога іншим, остаточно усьому світові. Усім своїм життям вказувати на Бога, бути знаком Божої присутності для кожної людини. Саме за це Господь і віддав своє життя, та зробив нас здатними свідчити про Нього.

           

          Лк. 11, 29-33. «Рід цей – рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться».

          Подібні знаки, про які говорить Ісус, ми часто шукаємо у своєму житті: завжди хочемо бачити ознаки стабільності, чути підтвердження своєї слушності та мати схвалення від інших того, що робимо. У своїх стосунках з Богом ми також шукаємо, щоб Господь підтверджував свою присутність якимись подіями чи знаками, що до певної міри потрібно й важливо, але це не може бути головним, позаяк ми, люди, схильні робити ідола з того, що ми пережили. Через призму цього ми не раз уявляємо собі Бога.

          Фундамент для нашого християнства – це віра. Віра, яка має бути в нас, незважаючи на жодні обставини нашого життя. Віра, яка не спирається на людей чи обставини, на те, чи ми досвідчуємо Бога в молитві, чи ні. Часто саме ці складні обставини шліфують чистоту нашої віри й показують нам, скільки тієї віри в нас насправді є!

           

          Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
        • Ти, Господи, нагадуєш мені, як сильно мене любиш 
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.