Друге послання до Tимотея 2, 20-26.
У великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев’яний та глиняний; інший – на честь, інший ж – на нечесть. 21. Отже, як хто очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло. 22. Утікай від похотей молодечих, шукай справедливости, віри, любови, миру разом з тими, що взивають до Господа чистим серцем. 23. Від дурних та безглуздних питань ухиляйся: сам бо знаєш, що від них постають свари. 24. Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, але до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим, 25. що противників картає лагідно; може, Бог дасть, що вони колись покаються, щоб пізнали правду 26. і виплуталися з тенет диявола, який піймав їх, щоб виконували його волю.
Євангеліє від Луки 19, 37-44.
37. Як він був близько до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили, 38. кажучи: Благословен цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах! 39. Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: – Учителю, заборони твоїм учням. 40. Він відповів: – Кажу вам: коли ці замовчать, каміння кричатиме. 41. І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав, 42. кажучи: – Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до твого миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима. 43. Прийдуть бо дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать, і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусіль; 44. вони розчавлять тебе і твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені, за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.
2 Тм. 2, 20–26. «Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним»
Знаємо, що до різних людей ми по-різному ставимось: з одними нам приємно бути з перших хвилин знайомства, інших – можемо уникати чи непривітно реагувати на їхню появу. На це впливає дуже багато чинників, свідомих та несвідомих. Апостол же нам вказує на важливу річ – бути привітними до всіх, до кожної людини, яку послав нам Господь.
Кожна людина, як кожен з нас, очікує привітності, доброти, кожна людина стає цілковито інакшою, коли ми до неї ставимось з любов’ю та з миром. Спробуймо у своєму щоденному житті уникати стереотипів, які ми маємо щодо когось, а все більше стараймось бути відкритими на кожну людину.
Якщо кожну людину будемо готові прийняти, допомогти, усміхнутися, сказати добре слово, добре думати про неї, то ця привітність завжди повернеться до нас. Можливо, не усі й не відразу ставитимуться до нас так само, але Бог знає серце і вчинки кожного, тому найголовніше те, що за наші старання нам буде очікувати нагорода на Небі!
Лк. 19, 37-44. «Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння».
Не так давно, за комуністичних часів, влада хотіла, щоб Церква мовчала. І зовнішньо виглядало, що наша Церква була практично знищена, здавалося, що цієї імперії ніхто не зможе подолати. Але пам’ятаємо, що сталося з Радянським Союзом.
Відтак знаємо, що Бог є сталий, і ніхто й ніщо не може воювати з Ним, позаяк Творець незмінний, а все інше змінне. Саме Господь, без сумніву, берегтиме свою Церкву. Й оскільки Бог прагне промовляти до серця кожної людини – чи в комуністичні часи, чи тепер, – то Він робить усе, щоб людина почула.
Якщо треба, щоб ми почули, то може статися щось таке, коли «каміння кричатиме». Як у народі кажуть: «Поки грім не загримить – чоловік не перехреститься». Бог хоче спасення людини, хоче добра для кожної особи. Небесний Отець промовляє в нашому житті, тому будьмо уважні до того, що Він хоче нам сказати тією чи іншою подією. Адже Господь завжди говорить!
Владика Венедикт (Алексійчук)
