Послання до Євреїв 11, 8; 11-16.
8. Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав узяти у насліддя, і пішов, не знаючи, куди йде.
11. Вірою і сама Сара дістала силу зачати, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю. 12. Від одного, отже, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
13. У вірі померли всі ці, не одержавши обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони чужинці на землі й захожі. 14. Ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини. 15. І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час вернутися. 16. Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
Перше послання до Tимотея 6, 11-16.
11. Сину Тимотею, шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. 12. Змагай добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. 13. Благаю тебе перед Богом, який усе оживляє, і перед Христом Ісусом, який при Понтії Пилаті склав добре свідчення, 14. щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани – аж до приходу Господа нашого Ісуса Христа, 15. який свого часу об’явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; 16. єдиний, безсмертний, що живе в світлі неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, і бачити не може. Йому честь і влада вічна. Амінь.
Мабуть, у кожного з нас бували миті, коли виникали ситуації “невиліковні” – здається, що не буде виходу, справа нездійсненна.
Опускаються руки і зовсім несила щось робити. Однак, де тоді наша віра?
У Господа можливе все те, що неможливе в людини. Господь, який створив усе навколо, може внести навіть найкарколомніші зміни у життя кожного. Наша віра може навіть гори переставляти з місця на місце, чому ми не хочемо повірити в те, що усе можливо з Божою допомогою?
