Перше послання апостола Петра 2, 21 – 3, 9.
21. Улюблені, Христос також страждав за вас, даючи вам приклад, щоб ви йшли його слідами. 22. Той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не найшлося, 23. хто був злословлений, але сам не злословив, хто страждав, та не погрожував, але здався на того, який судить справедливо – 24. він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на хрест, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; бо ми його ранами зцілились. 25. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер вернулися до пастиря й наставника душ ваших.
1. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб навіть, якщо деякі не вірять слову, їх привабило без слова поводження жінок, 2. коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. 3. Нехай ваша окраса буде не назовні – заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, 4. але в середині людського серця, в нетлінній красі духа, лагідного та мовчазного; ось що многоцінне перед Богом. 5. Бо колись святі жінки, які надіялися на Бога, приоздоблювали себе, корячися своїм чоловікам, 6. як от, приміром, Сара слухала Авраама і «паном» його звала; а ви її діти, коли добре чините і не звертаєте уваги на ніякі побоювання.
7. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співнаслідникам благодаті життя, і тим ваші молитви не матимуть перешкоди.
8. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. 9. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб унаслідити благословення.
__________
Євангеліє від Марка 12, 13-17.
13. Одного разу послали до Ісуса фарисеї і старші юдейські декого з фарисеїв та іродіян, щоб його піймати на слові. 14. Прийшли ті й кажуть до нього:
– Учителю, знаємо, що ти праведний і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на лице людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Личить давати данину кесареві чи ні? Маємо давати чи не давати?
15. Він, знаючи їхнє лукавство, сказав їм:
– Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.
16. Ті принесли. Він сказав їм:
– Чий це образ і напис ?
Ті йому відповіли:
– Кесарів.
17. Тоді Ісус промовив до них:
– Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові, що Боже.
І вони дивувались йому.
__________
Щоденне життя вчить нас вміти відповісти, коли на нас нападають. Та є велика різниця: відповісти кмітливо чи зухвало, з добрим гумором чи злим.
Наша відповідь залежить від того, наскільки ми здатні любити людей. Чи дійсно треба вміти змовчати? Де межа між здоровою покорою і невмінням за себе постояти? Між вмінням розгледіти Добре в поганому і банальним страхом розворушити бджолиний рій своїм зауваженням чи невдоволенням? Коли на гріх треба мовчати і викувати слушної нагоди, а коли твоє мовчання збереження в людини шанс зрозуміти, наскільки фатально вона шкодить собі чи іншим?
Це майстерно вмів розрізняти Христос. Він невинно терпів за нас на хресті. Він гнівно розганяв торговців із храму. Він кмітливо відповідав усім, хто хотів Його випробувати.
Приклад – ось те, що є дійсно дієвим у вихованні. Не повчання, а насамперед приклад. Нехай приклад Ісуса буде дієвим в нашому житті. Нехай ми , натхненні Його вчинками, стаємо прикладом для інших.
