Діяння Апостолів 1, 12-17; 21-26.
12. В той час вернулися апостоли вернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. 13. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони пробували: Петро і Іван, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. 14. Всі вони пильно й однодушно були на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами.
15. Тими днями Петро, вставши серед братів, яких зібралось було разом близько ста двадцяти, мовив:
16. – Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який став проводирем тих, що схопили Ісуса. 17. Він був зачислений до нас і прийняв частку служби цієї.
21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що сходились з нами ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Івана аж до дня, коли він від нас вознісся, щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.
23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвише Юст, і Матія. 24. І, помолившись, сказали:
– Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти на своє місце.
26. І кинули жереб, і жереб упав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.
__________
Євангеліє від Івана 1, 18-28.
18. Бога ніхто не бачив ніколи:
Єдинородний Син, що в лоні Отця, той об’явив.
19. Ось свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалиму були до нього послали священиків і левітів спитати його: хто ти? 20. І він признався, не заперечив, признався:
– Я не Христос.
21. Вони спитали його:
– Що ж – Ілля ти?
– Ні, – мовив він.
– Пророк ти?
– Ні, – відповів він.
22. Тоді вони сказали йому:
– Хто, отже, ти ? – щоб відповісти тим, які нас вислали. Що про себе кажеш?
23. Він промовив:
– Я – голос вопіющого в пустині: вирівняйте путь Господню, як сказав пророк Ісая.
24. Були ж посланці з фарисеїв. 25. І спитали його, кажучи до нього:
– Чого ж ти христиш, коли ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?
26. Іван їм відповів:
– Я хрищу водою, але серед вас стоїть той, якого ви не знаєте; 27. він – той, що йде після мене, і я не гідний розв’язати йому ремінь сандалів.
28. Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Іван христив.
____________
ХРИСТОС ВОСКРЕС! І життя триває! З закінченням посту не закінчується наша дорога до Воскресіння. Вона тільки починається. Ми можемо відчути себе серед людей, які вже не вперше спустилися з Оливної глри, але тепер нарешті зрозуміли, що вони пережили разом із Христом, від початку свого покликання аж до Його вознесіння. Можемо відчути себе серед людей, які потребують Йордану, де Голос вопіющого в пустелі скаже їм: будьте пильні, Христос – поруч!
Кожна історія Святого Письма – вона насправді про нас, у різні моменти нашого життя. Що ці рядки кажуть сьогодні, у Світлий Понеділок, саме тобі?
