Діяння Апостолів 4, 1-10.
1. В ті дні, коли апостоли промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму і садукеї, 2. обурені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, 3. і наклали на них руки й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір. 4. Однак багато з тих, що чули слово, увірували, і було їх числом п’ять тисяч чоловіків.
5. На другий день зібралися їхні князі, старші та книжники в Єрусалимі, 6. і первосвященик Анна, і Каяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.
7. Вони поставили їх посередині й питали:
– Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?
8. Тоді Петро, повний Духа Святого, промовив до них:
9. – Князі народу і старші! Коли нас допитуються сьогодні про добрий вчинок для недужого і як він став здоровим, 10. нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розп’яли і якого Бог воскресив з мертвих, – ним цей стоїть здоровий перед вами.
__________
Євангеліє від Івана 3, 16-21.
16. Сказав Господь: Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ. 18. Хто вірує в нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той уже засуджений, бо не увірував в ім’я єдинородного Сина Божого. 19. Суд же такий: світло прийшло у світ, та люди більше полюбили темряву, ніж світло, бо діла їхні були лихі. 20. Кожен бо, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не виявились діла його. 21. А хто правду чинить, іде до світла, щоб виявилися діла його, бо вони зроблені у Бозі.
__________
Та люди більше полюбили темряву, ніж світло, бо діла їхні були лихі
Коли ми гіршимо, ми починаємо любити темряву. Що це означає? Наприклад, є якась річ, яка здається нам непривабливою й непотрібною – ми просто впевнені, що ніколи б її не захотіли мати. Але раптом ми відволікаємося і починаємо оточувати себе якимись дрібними непотрібними речами. І тих речей вже так багато, що вони наче стають невід’ємною частиною нашого життя. І отут ми починаючи про оту першу річ думати як про дуже нам потрібну – адже тепер вона би якраз дуже вписалася в наше оточення. І забуваємо про її непривабливість – вона стає нам люблю й милою…
Так дрібні гріхи оточують нас, і ми починаємо дивитися на духовну темряву, наче крізь криве скло. Вона починає здаватися нам кольоровою й такою привабливою.
Навряд чи всі грішники відразу мали намір служити злу. Вони починали підходити до нього дрібними, майже непомітним кроками супроти свого сумління.
Та Ісус є Тим, хто освітлює темряву. Якщо ми запросимо Його в своє життя – то зможемо побачити свій внутрішній стан і все навколо у справжньому світлі.
