Діяння Апостолів 10, 1-16.
- В тих днях був у Кесарії один чоловік на ім’я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським, 2. побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився. 3. Бачив він десь коло дев’ятої години дня, ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього й до нього мовив:
– Корнилію!
- Той глянув на нього і, переляканий, озвався:
– Що, Господи?
Він сказав до нього:
– Твої молитви і твої милостині вознеслись до Бога, і він згадав про тебе. 5. Пошли, отже, людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром. 6. Він гостює в одного Симона гарбаря, що має дім край моря.
- І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх слуг та побожного вояка з тих, що були з ним постійно, 8. і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
- Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю молитись коло шостої години. 10. Він зголоднів і захотів їсти. І от як йому готували, найшло на нього захоплення: 11. бачить він небо відкрите, і з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, і спускається на землю.
- Були ж у ній всякі чотироногі, земні плазуни й небесні птиці. 13. І залунав до нього голос:
– Устань, Петре, заколи і їж!
- Петро відповів:
– Ніколи, Господи, бо я ніколи нічого поганого й нечистого не їв.
- І знову, вдруге, залунав голос до нього:
– Що Бог очистив, то не погань.
- Це сталося тричі, і зараз же скатерка піднялась на небо.
Перше послання апостола Петра 5, 6-14.
- Браття, смирiться під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно. 7. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується вами.
- Будьте тверезі й чувайте. Противник ваш, диявол, ходить навколо вас. як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. 9. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі. 10. Бог ж усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, удосконалить вас, утвердить, зміцнить, поставить твердо. 11. Йому слава й сила по віки вічні. Амінь.
- Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як знаю, брата, наставляючи вас і свідчачи вам, що то правдива благодать Божа, в якій ви стоїте. 13. Вітає вас Церква що у Вавилоні. вибрана з вами, і Марко, мій син. 14. Вітайте один одного цілунком любови.
Мир вам усім, що у Христі. Амінь.
Євангеліє від Івана 6, 56-69.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: 56. Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, у мені пробуває, і я – в ньому. 57. Як мене послав живий Отець і я живу Отцем, так і той хто їсть мене, житиме мною. 58. Це – хліб, що зійшов з неба. Не як батьки ваші їли манну й померли: хто їстиме цей хліб, житиме повіки.
- Так говорив він, коли навчав у синагозі, в Капернаумі.
- Почувши це, багато хто з його учнів говорили:
– Жорстока ця мова! Хто може її слухати?
- Ісус, знаючи в собі, що учні його ремствують, мовив до них:
- – Це вас блазнить? А що коли побачите, як Син чоловічий возходить туди, де був перше? 63. Дух оживляє, тіло ж нічого не помагає. Слова, що я сказав вам – дух і життя. 64. Та дехто з вас не вірує.
Ісус бо знав від самого початку, хто ті, що не вірують, і хто той, що його зрадить. 65. І додав:
– Ось чому я сказав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли його йому не буде дано моїм Отцем.
- 3 того часу багато хто з його учнів відійшли від нього й більше з ним не ходили. 67. Тому Ісус сказав до дванадцятьох:
– Невже й ви хочете відійти?
- Озвався до нього Симон Петро:
– Господи, до кого нам іти? У тебе – слова життя вічного. 69. Ми увірували й пізнали, що ти – святий Божий.
Євангеліє від Марка 6, 7-13.
- В той час покликав Ісус дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. 8. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім самої палиці, ні хліба, ні торбини, ні грошей у гаманець; 9. щоб обувалися в сандали й не вдягалися в дві одежі.
- І говорив їм:
– До якого б дому ви не ввійшли, там пробувайте аж поки не вийдете звідти. 11. А коли в якому місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, 12. виходячи звідтіль обтрусіть і порох з ваших ніг на свідоцтво їм.
- Вони вийшли і проповідували покаяння, виганяли численних бісів і намащували олією чимало хворих та оздоровлювали їх.
Часто, коли в наше життя входять якісь клопоти, складнощі ми поринаємо в боротьбу з ними і, врешті, втрачаємо і відчуття часу, і повноту життя. Дбаючи про те, чого не вистачає для фізичного існування, про матеріальні потреби, мало залишаємо для підживлення нашої духовності.
„Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується вами“ (Пт.5, 7).
Якщо дбатимемо про поглиблення нашої віри, максимально в усьому довірятимемо Господу, то наші зусилля помножаться. Що є пріоритетним у нашому житті те, зрештою, й керуватиме ним, те стане фундаментом всіх наших справ.
„Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. Не журіться, отже, завтрашнім днем; завтрашній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха“ (Мт.6. 31, 33-34)
