Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 6, 20 – 7, 12.
20. Браття, прославляйте Бога тілами вашими і вашими душами, які є Божі.
1. Відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки. 2. Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку і кожна хай має свого чоловіка. 3. Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. 4. Жінка не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а жінка. 5. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою до часу, щоб на молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю. 6. Кажу це як пораду, не як наказ. 7. Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а другий – інший.
8. Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я; 9. але коли не можуть стриматися, нехай одружуються, ліпше дружитися, ніж горіти.
10. Одруженим же наказую не я, але Господь: жінка нехай не розлучається зо своїм чоловіком; 11. коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня або нехай помириться з чоловіком, і чоловік нехай не відпускає жінки.
12. Іншим же кажу я, не Господь: Коли який брат має невіруючу жінку і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
Послання Апостола Павла до Галатів 5, 22 – 6, 2.
22. Браття, плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння; лагідність, доброта, вірність, 23. тихість, здержливість. На все це нема закону. 24. Котрі ж Ісус–Христові, розп’яли тіло з його пристрастями та похотями. 25. Коли живемо духом, духом ходімо. 26. Не будьмо суєславні, задиркуваті між собою, завидущі одні одним.
1. Брати! Коли б хто попав у яку провину, ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности; але вважай, щоб і ти не впав у спокусу. 2. Носіте тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа.
Євангеліє від Матея 14, 1–13.
1. В той час, коли дійшла чутка до Ірода четверовласника про Ісуса, 2. він сказав:
– Це Іван Христитель! Це він воскрес із мертвих, і тому чудодійні сили діють у ньому.
3. Бо Ірод був схопив Івана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; 4. Іван бо говорив до нього:
– Не можна тобі її мати.
5. Він хотів його вбити, та боявсь народу, бо його мали за пророка. 6. Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; 7. і він, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. 8. Вона, під намовою матері своєї, сказала йому:
– Дай мені тут на полумиску голову Івана Христителя.
9. І засмутивсь цар, але задля клятви і тих, що разом за столом були, велів дати 10. і послав стяти голову Іванові в темниці. 11. Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та подала своїй матері.
12. І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його. І пішли та сповістили про те Ісуса.
13.Почувши це, Ісус відплив звідти човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним із міст пішки.
Євангеліє від Луки 6, 17–23.
17. В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати:
Блаженні вбогі,
бо ваше царство Боже.
21. Блаженні голодні нині,
бо ви насититеся.
Блаженні, що плачете нині,
бо будете сміятись.
22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина чоловічого ради. 23. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.
Так само бо батьки їхні поводилися з пророками.
Якою є правдива любов? Схожою до каруселі чи спуску зі стрімких гірок, коли паморочиться в голові, а емоції просто «зашкалюють»?
Подібна до шаленого бігу по зрошених травах, коли довкола все квітне і пашить?
Хіба така?
Правдива любов – схожа до ходіння босими ногами по гострому камінню. Та ти не просто йдеш, а розсуваєш їх, щоб дорога за тобою була гладка для того, хто йде з тобою.
Правдива любов не зболює і не стривожує – вона тривожиться і співпереживає, бо лише носячи тягарі один одного пізнаєте справжню любов.
