Послання Апостола Павла до Римлян 13, 1–10.
1. Браття, кожна людина нехай кориться вищій владі; нема бо влади, що не була б від Бога; і влади, що існують, установлені Богом. 2. Тому, хто противиться владі, противиться Божому велінню, і ті, що противляться, самі на себе суд накликають. 3. Начальники бо страшні не тим, хто чинить добро, а тим, хто – зло. Хочеш не боятися влади? Чини добро і будеш мати похвалу від неї; 4. вона бо слуга Божий, тобі на добро. Коли ти чиниш зло, бійся, бо недарма меч носить; вона Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло. 5. Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління. 6. Ось чому платите податки, бо слуги Божі пильно за цим дивляться. 7. Тож дайте кожному належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому пошана – пошану, кому честь – честь.
8. Не майте жодних боргів ні в кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. 9. Бо не чужолож, не вбивай, не кради, не пожадай і всі інші заповіді містяться у цьому слові: люби твого ближнього, як себе самого. 10. Любов ближньому зла не чинить. Отже, любов – сповнення закону.
__________
Євангеліє від Матея 12, 30–37.
Сказав Господь:
30. Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає. 31. Тому кажу вам: усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. 32. І коли хто скаже слово проти Сина чоловічого, проститься йому. Коли ж хто скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні на цьому світі, ні на тому.
33. Виплекаєте добре дерево, то й плід його буде добрий а посадите погане дерево, то й плід його буде поганий. Бо дерево пізнається з плоду.
34. Гадючий роде, як можете говорити слова добрі, бувши злими? З повноти бо серця уста промовляють. 35. Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить.
36. Кажу бо вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього. 37. Бо за словами твоїми будеш засуджений.
__________
Життя з Богом – це щоденне випробування самого себе. Чи зможу я залишатися вірним, чесним, працьовитим попри все? Чи виконуватиму свій обов’язок як добра людина, якій не байдуже, яка не кривдить – ані словом, ані вчинком, яка не обманює?
Кожен наш вчинок – це насінина, з якої щось проросте, добре або погане. І так складно буває не забути,що ми хочемо виростити, коли постаємо перед вибором. Не забути, що всі вчинки мають наслідки.
Кожен, хто пробував вирощувати у своєму житті хоч одну рослинку чи вазонок, а тим паче – дерево, знає, що це непроста справа. Треба трохи знань, а також не завадить інтуїція: коли поливати, а коли почекати, коли захистити від холоду, а коли й провести серйозне лікування.
З дня на день ми ростимо своє дерево життя. Щодня ми маємо нагоду доглядати за ним або занедбувати, обрізувати сухі гілки або лишати все як є, очищувати від шкідників або зживатися із ними, поки дерево не почне пропадати.
Де ж він, цей баланс, щоб не загубитися у надмірному страху про майбутнє, але є не занедбати своє життя?
Бог – це найкращий садівник. І коли ми не знаємо, що саме в цей момент робити зі своїм життям, дозвольмо Йому про нас подбати.
