Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 3, 9-17.
9. Браття, ми співробітники Божі, ви Божа нива, Божа будівля.
10. За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, інший же на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11. Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, і ця основа – Ісус Христос. 12. Коли ж хто на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи – 13. кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в вогні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. 14. І коли чиє діло, що він збудував, устоїться, він прийме нагороду; 15. коли ж чиє діло згорить, він зазнає шкоди; та він сам спасеться, але наче крізь вогонь.
16. Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Дух Божий у вас пробуває? 17. Коли хто зруйнує храм Божий, Бог його зруйнує, бо храм Божий святий, і цей храм – ви.
Послання Апостола Павла до Римлян 8, 28-39.
28. Браття, знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за його постановою, усе співдіє на добро. 29. Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами; 30. яких же наперед призначив, тих і покликав; і яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
31. Що отже скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас? 32. Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас; як, отже, разом із ним не дасть нам усього? 33. Хто буде винуватити вибраних Божих, коли Бог оправдує, 34. хто засудить? Христос Ісус, який умер, щобільше – й воскрес, що по правиці Божій, – він заступається за нас.
35. Хто нас відлучить від любови Христа? Горе чи страждання, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36. Бо написано:
За тебе нас увесь день убивають,
уважають нас за овець, призначених на заріз.
37. Але в усьому цьому маємо повну перемогу завдяки тому, хто возлюбив нас. 38. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні власті, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39. ні висота, ні глибина, ні інше яке сотворіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.
Євангеліє від Матея 14, 22-34.
22. Того часу Ісус заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ. 23. І коли відпустив народ, пішов на гору молитись насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
24. Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. 25. О четвертій сторожі ночі Ісус прийшов до них, ідучи по морю. 26. Учні, побачивши, що він іде по морю, жахнулись.
– То привид! – заговорили і з переляку закричали.
27. Та Ісус тієї ж миті мовив до них:
– Будьте спокійні – це я, не бійтеся!
28. Тоді Петро озвавсь до нього й каже:
– Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до тебе!
29. – Іди! – сказав Ісус.
І вийшов Петро а човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; 30. але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув:
– Господи, рятуй мене!
31. Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього:
– Маловіре, чого усумнився?
32. І як увійшли до човна, вітер ущух. 33. Тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи:
– Ти істинно – Син Божий!
34. І перепливши, прибули в землю генесаретську.
Євангеліє від Йоана 15, 17 – 16, 2.
Сказав Господь своїм учням:
17. Це вам заповідаю: щоб ви любили один одного.
18. Вас ненавидить світ – знайте, що він мене перше, ніж вас, ненавидів. 19. Як би ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. 20. Згадайте слово, що я був сказав вам: слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони виправдання за їхній гріх не мають. 23. Хто ненавидить мене, і Отця мого ненавидить. 24. Якби я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же й бачили й зненавиділи – і мене й Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, що написане в законі їхньому: ненавиділи вони мене без причини. 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, він свідчитиме про мене. 27. Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку.
1. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Вас виключать із синагог, і настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові.
Кор. 3, 16. “Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Дух Божий у вас пробуває?”
Ми — люди — створені за подобою Господа. Відкуплені ціною жертви Його Сина та благословенні на вічне життя. Маємо величезний дар любові від Небесного Батька, яка повинна стати запорукою шанобливого ставлення і осмисленого проходження земного шляху.
То чи маємо право зневажливо ставитися до дарунку життя і просто пробувати безцільно і бездуховно наші дні? Чи правомірні перетворити благословенний храм у занедбане місце, де пануватиме зло?