Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 5, 15-21.
15. Браття, Христос умер за всіх, щоб ті, що живуть, не жили більш для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.
16. Тому, отже, віднині ми не дивимося ні на кого за людською міркою. Якщо й знали Христа по-людськи, то його тепер більш так не знаємо. 17. Тож коли хто у Христі, він нове сотворіння. Старе минуло, настало нове. 18. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам служіння примирення. 19. Бо Бог у Христі примирив собі світ, не вважаючи на провини людей, поклавши нам на уста слово примирення. 20. Ми, отже, посли замість Христа, немов сам Бог закликає через нас. Благаємо замість Христа: примиріться з Богом. 21. Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми в ньому стали Божою праведністю.
Євангеліє від Марка 1, 16-22.
16. В той час Ісус, проходячи повз Галилейське море, побачив Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. 17. Ісус їм сказав:
– Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей.
18. І вмить вони покинули мережу й пішли слідом за ним. 19. Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Івана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, 20. і відразу їх покликав. І вони зоставили батька Заведея в човні з наймитами та пішли слідом за ним.
21. Прийшли вони в Капернаум, і він у суботу відразу увійшов у синагогу і почав навчати. 22. І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.
Часто можна почути фразу: “люди не змінюються”, на яку, здебільшого, всі схвально кивають головами.
Але якщо подумати, то цей вислів заперечує суть нашого християнського світогляду! Якщо люди не змінюються, то значить, що прийняття Христового слова нікого не може зробити іншим.
Та чи були Симон та Андрій такими ж незмінними рибалками після того, як зустріли Христа і полишили свої сіті?
Чи не змінився Павло, знаний переслідувач християн, після зустрічі з Христом?
Так, звісно, є багато гріхів, з яких складно вийти, нерідко тінь скоєного ще довго затінює світлий теперішній стан людини. Але всі ми покликані до того, щоб бути досконалими. Працювати над собою і насамперед бачити себе у своїх недоліках, а не ближнього.
Просімо у Бога мудрості на щодень!
