Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 12, 20 – 13, 2.
20. Браття, боюся, що коли прийду, не застану вас такими, як хочу, та що ви не застанете мене таким, яким ,би хотіли; щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілости, безладдя, 21. щоб, коли знову прийду, мій Бог задля вас не принизив мене і щоб я не оплакував тих багатьох, які передніше згрішили і не покаялись у нечистоті, розпусті та в безсоромності, яких були допустилися.
1. Оце втретє йду до вас. Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків. 2. Я вже перед тим сказав і ще раз кажу, як за другої моєї присутності, так і тепер у відсутності: як прийду знову, не щадитиму тих, які раніш згрішили, і усіх інших.
Євангеліє від Марка 4, 24-34.
24. Сказав Господь своїм учням:
– Вважайте, що чуєте. Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам. 25. Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, візьмуть і те, що має.
26. І казав їм:
– Із царством небесним воно так, як з чоловіком, що кидає насіння в землю: 27. чи спить він, чи встає, чи то вночі, чи вдень, насіння те кільчиться й росте. А як – він сам не знає. 28. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. 29. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.
30. І мовив:
– До чого прирівняємо царство Боже – або у якій притчі ми його представимо? 31. Воно – немов гірчичне зерно, що коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. 32. А як посіяне зійде, стає більшим від всякої городини і пускає таке велике віття, що птаство небесне може сховатися в його тіні.
33. І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, наскільки вони могли зрозуміти. 34. Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.
Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють…
Якою мірою міряєте…
Як багато проблем у нашому житті – результат нашого ж обдумування, часто перебільшеного і необ’єктивного.
Іноді мені здається, що хтось не так на мене глянув, не те про мене сказав, не так подумав. Але чи ж є у цьому логіка і правда?
Ми не повинні бути залежні від чиєїсь думки. Постійне життя на догоду іншим руйнує зсередини, а не будує, позбавляє вибору, а не розвииває.
Єдиним орієнтиром нашої поведінки має бути Христос. Логіка Його дій є зразковою для життя християнина. Мудрість, спокій, гармонія, любов. Тоді і міра, якою міряємо, буде правдивою.
