Святе Письмо з розважанням на 19 жовтня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 19 жовтня

          Послання Апостола Павла до Филип’ян 3, 1-8.

          1. Браття, радуйтеся в Господі. Писати вам те саме мені не важко, але вам воно корисно. 2. Уважайте на псів, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання! 3. Бо «обрізання» – то ми, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло, 4. хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хто інший думає покладатися на тіло, то я ще більше: 5. обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом; 6. щодо горливости – гонитель Церкви, щодо справедливости в законі – бездоганний. 7. Та те, що було мені зиском, ради Христа я вважав за втрату. 8. Ба, більше: я вважаю все за втрату ради далеко вищого пізнання Христа Ісуса, Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати.

          Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 9-16.

          9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.

          14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

          __________

          Євангеліє від Луки 7, 17-30.

          17. В той час розійшлася чутка про Ісуса по всій Юдеї і по всій країні.

          18. Учні Івана сповістили його про те все. Тоді Іван покликав двох із своїх учнів 19. і послав їх до Господа сказати: «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?» 20. Прийшовши до нього, ті мужі кажуть:

          – Іван Христитель послав нас до тебе спитати: ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?

          21. Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дав зір. 22. У відповідь Ісус сказав їм:

          – Ідіть сповістіть Івана, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається добра новина. 23. І блаженний той, хто не спіткнеться через мене.

          24. А коли посланці Івана відійшли, Ісус почав говорити до народу про Івана:

          – На що ви вийшли дивитися в пустиню ? На тростину, що колише вітер?

          25. На що вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палатах.

          26. На що ви вийшли дивитись? На пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка. 27. Це той, про кого написано:

          ось я посилаю посланця мого перед лицем твоїм,

          що приготує путь твою перед тобою.

          28. Кажу вам: між народженими з жінок нема нікого більшого понад Івана; але найменший у царстві Божім – більший від нього.

          29. Ввесь народ, що його слухав, і митарі визнали справедливість Божу і христилися хрищенням Івана. 30. А фарисеї та законовчителі відкинули Божий про них намір і не христились від нього.

          Євангеліє від Йоана 20, 19-31.

          19. Коли настав вечір, того самого дня, першого в тижні, і двері були замкнені там, де були учні, зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм:

          – Мир вам!

          20. Сказавши це, показав їм руки й бік. І зраділи учні, побачивши Господа. 21. І знову Ісус їм каже:

          – Мир вам! Як мене послав Отець, так я посилаю вас.

          22. Сказавши це, дихнув на них і каже їм:

          – Прийміть Духа Святого. 23. Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите – задержаться.

          24. Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвище Близнюк, не був з ними, коли прийшов Ісус. 25. Інші учні йому сказали:

          – Ми бачили Господа.

          Він відповів:

          – Як не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця у місце, де були цвяхи, і коли руки моєї не вкладу в його бік, не повірю!

          26. По вісьмох днях учні його знову були в домі, і Тома був з ними. Увіходить Ісус – а двері були замкнені – і стає посередині й каже:

          – Мир вам!

          27. Потім каже до Томи:

          – Вложи сюди твій палець і глянь на мої руки. І простягни твою руку і вклади її у бік мій. І не будь невіруючий, але віруючий!

          28. Тома відповів і сказав до нього:

          – Господь мій і Бог мій!

          29. Каже йому Ісус:

          – Тому що ти бачив мене, віруєш. Щасливі ті, які не бачили й увірували!

          30. Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очах своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. 31. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я.

          __________

          Браття, радуйтеся в Господі.

          Життя апостола Павла не можна назвати простим. Його цінності кардинально змінилися, коли він зустрів Ісуса. Його бачення всього просто перевернулося. Він мав чудове становище у суспільстві, а пишучи цього листа, він втратив це все. Зате зустрів Христа й цінував це найбільше! І радів, і іншим радив радіти в Господі.

          Життя з Богом таки трохи авантюрне, якщо не сказати дуже авантюрне. Бог вириває нас із звичних обставин. Комусь збоку може здаватися, що ваше життя “поламалося”. А ви в цей час – ходите й дивуєтеся, чому в цьому життєвому хаосі вам так добре й спокійно, навіть радісно.

          Ми деколи не вміємо розслабитися, бо покладаємося тільки на себе. Але якщо мати когось надійного, на кого можна покластися – в праці чи в стосунках – то ми себе можемо навчити довіряти і “відпускати ситуацію”. Секрет у тому, що Бог – найнадійніший наш партнер у всіх життєвих сферах. І тільки з Ним ми можемо бути впевнені в тому, що ситуація під контролем, на всі 100%. А відповідно – радіти в усіх, навіть непростих життєвих ситуаціях.

          Нас ображають, і ми благословляємо

          Як то тяжко буває пробачити й відпустити людину. Навіть побажати їй щастя. Дружба іноді якось так сумно обривається. Закінчується довіра. Кожен залишається при своїх інтересах. І залишається осад в душі.

          Бувають конфлікти непроговорені – і тому незавершені. З психологічної точки зору це – глухий кут. Але з Божої – ні! Ми можемо з Його допомогою самі пробачити й відчути, що стане легше. Одна мудра монахиня колись сказала: якщо не можеш пробачити людину, скажи: “Боже, я не можу простити. Але Ти її прости”. І тоді наш біль переродиться, й ми станемо вільні.

          Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?

          Бог не боїться наших запитань. Мабуть, хтось би подумав, що це неввічливо – отак підходити до Месії й перепитувати “Агов, то Ти – Месія, чи то нам здалося?”. Син Божий сказав посланцям Івана Хрестителя все як є. І нам може сказати. Аби лиш ми не лінувалися і ні в якому разі не соромилися формулювати свої запитання. Якщо ми щиро молитимемося і не занедбуватимемо щоденне практикування свого християнства – точно почуємо відповіді від самого Бога в нарізноманітніших ситуаціях: на Літургії, в Святому Письмі, у випадковій розмові.

          Вложи сюди твій палець і глянь на мої руки.

          Бог пропонує нам дійсно близькі стосунки. І краще нам деколи показатися “Томою невіруючим”, ніж стояти осторонь воскреслого Христа. У свято Апостола Томи нам саме час прийняти себе такими, як ми є – бо Бог нас такими приймає.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]