Послання Апостола Павла до Галатів 4, 4–7.
4. Браття, коли сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. 6. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває: Авва – Отче! 7. Тому ти вже не раб, а син; і коли син, наслідник з Божої ласки.
Євангеліє від Матея 2, 1–12.
1. Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зі сходу і 2. спитали:
– Де цар юдейський, що народився? Бо ми бачили його зорю на сході і прийшли поклонитись йому.
3. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитував у них, де Христос має народитись. 5. Вони йому сказали:
– У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком:
6. І ти, Вифлеєме, земле Юди,
нічим не менший між містами Юди,
бо з тебе вийде вождь,
що буде пасти мій народ, Ізраїля.
7. Тоді Ірод покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли з’явилась зоря, 8. і відіслав їх у Вифлеєм, кажучи:
– Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли найдете, сповістіть мені, щоб і я пішов йому вклонитись.
9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що бачили на сході, ішла перед ними, аж поки не прийшла й не стала зверху, де було дитятко. 10. Побачивши зорю, вони зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12. І, попереджені вві сні не завертати до Ірода, пустились іншою дорогою у край свій.
Гал. 4,4-5: “Бог послав свого Сина, … щоб викупити тих, які під законом”
Уявіть собі, якою великою і безмежною має бути любов, щоб віддати свого Сина серед нас, людей, які навіть не зуміли від самого Його народження усвідомити всієї величі цієї події.
Ісус, маючи безмежну силу, прийшов на землю беззахисним дитям, залежним від людей. Він дарував нам свою мудрість і терпіння. І цим кожному з нас показав нашу слабкість і дволикість, коли одного дня возвеличуємо, а наступного — ненавидимо. І що без віри не спроможні побачити безміру дарів, отриманих від Небесного Отця.
Сьогодні маємо спробувати усвідомити роль Бога в нашому житті. Проаналізувати, наскільки міцною є наша віра. І чи готові ми йти за Тим, хто прийшов у цей світ, щоб «спасти грішників, із яких перший я». Та й чи здатні оцінити Його жертву задля кожного, на яку пішов від самого народження.
Ходімо на зустріч з Ісусом із відкритими серцями, повними віри і готовності прийняти і розділити Його безмежну любов. Поставмо собі за мету — стати гідними жертви задля кожного з нас.
