Перше Послання Апостола Петра 2, 21 – 3, 9.
21. Улюблені, Христос страждав за вас, даючи вам приклад, щоб ви йшли його слідами. 22. Той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не найшлося, 23. хто був злословлений, але сам не злословив, хто страждав, та не погрожував, але здався на того, який судить справедливо – 24. він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на хрест, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; бо ми його ранами зцілились. 25. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер вернулися до пастиря й наставника душ ваших.
1. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб навіть, якщо деякі не вірять слову, їх привабило без слова поводження жінок, 2. коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. 3. Нехай ваша окраса буде не назовні – заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, 4. але в середині людського серця, в нетлінній красі духа, лагідного та мовчазного; ось що многоцінне перед Богом. 5. Бо колись святі жінки, які надіялися на Бога, приоздоблювали себе, корячися своїм чоловікам, 6. як от, приміром, Сара слухала Авраама і «паном» його звала; а ви її діти, коли добре чините і не звертаєте уваги на ніякі побоювання.
7. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співнаслідникам благодаті життя, і тим ваші молитви не матимуть перешкоди.
8. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. 9. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб унаслідити благословення.
__________
Євангеліє від Марка 12, 13-17.
13. Одного разу послали до Ісуса фарисеї і старші юдейські декого з фарисеїв та іродіян, щоб його піймати на слові. 14. Прийшли ті й кажуть до нього:
– Учителю, знаємо, що ти праведний і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на лице людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Личить давати данину кесареві чи ні? Маємо давати чи не давати?
15. Він, знаючи їхнє лукавство, сказав їм:
– Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.
16. Ті принесли. Він сказав їм:
– Чий це образ і напис ?
Ті йому відповіли:
– Кесарів.
17. Тоді Ісус промовив до них:
– Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові, що Боже.
І вони дивувались йому.
__________
Кожне слово, кожен вчинок Христа наповнені мудрістю. Він знав, як врятувати нас від гріхів. Він знав, як ми маємо чинити в складних життєвих випадках – і дав нам не один приклад такого поводження. Все, що нам залишається – це вивчати Його шлях і старатися робити так, як Він.
Багато мудрих речей також передали нам через свої послання апостоли. Не завжди нам вдається добре потрактувати всі їхні повчання, деколи навіть чуємо, що тоді був такий час, а тепер інший, тож не варто все з послань апостолів сприймати буквально. Наприклад, чи варто коритися чоловікам, які радять нам щось недобре? Або чи дійсно жінка є “слабшою”? Тепер на це є різні погляди… Але деколи все ж варто спробувати просто пожити згідно з тим, що каже нам Святе Письмо: жінкам “проекспериментувати” з покорою – звісно, в розумних межах і не перестаючи радитись із Богом у молитві, а чоловікам – враховувати те, що до них можуть прислухатися і бути справді мудрим авторитетом. Хтозна, може дійсно Біблія раптово підкаже нам нашу дорогу до щастя?
