Святе Письмо з розважаннями на 24 січня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 14 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 13 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 12 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 24 січня

          Перше Послання Апостола Петра 4, 1-11.

          1. Улюблені, тому що Христoс страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, тобто: хто страждав тілом, той перестав грішити, 2. щоб решту часу жити в тілі не за людськими похотями, але за волею Божою. 3. Бо доволі часу пішло на те, що ви виконували волю поган, що запродають себе розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, пиятикам та мерзенній службі бовванам. 4. Тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, і хулять. 5. Але за це вони дадуть відповідь тому, хто готов судити живих і мертвих. 6. На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом.

          7. Кінець усьому близько. Будьте мудрі і тверезі, чувайте в молитвах. 8. Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов покриває силу гріхів. 9. Будьте гостинні один до одного, без нарікання. 10. Служіть один одному, кожен тим даром, що прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. 11. Коли хто говорить, то наче б говорив Божими словами; коли хто служить, то як би натхненний Божою силою, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки. Амінь.

          Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 6-15.

          6. Браття, Бог, який сказав: нехай із темряви світло засяє, освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на лиці Ісуса Христа.

          7. Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9. нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не погублені. 10. Увесь час носимо в тілі смерть Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12. І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13. Та маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. 15. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.

          Євангеліє від Марка 12, 28-37.

          28. Того часу один з книжників, що чув, як садукеї сперечалися з Ісусом, побачивши, підійшов і спитав його:

          – Яка перша з усіх заповідей?

          29. Ісус відповів:

          – Перша: слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш – Господь єдиний, 30. і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й всією силою твоєю. 31. А друга: будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає.

          32. І сказав йому книжник:

          – Добре, учителю: ти сказав по правді, що Він – єдиний, і що немає іншого, крім нього. 33. І що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією і любити ближнього, як себе самого – це більш, ніж усі всепалення та жертви.

          34. Ісус, побачивши, що той відповів розумно, сказав до нього:

          – Ти недалеко від царства Божого.

          І ніхто не смів більше його питати.

          35. Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі:

          – Як то воно книжники кажуть, що Христос – син Давидів? 36. Аджеж Давид сам промовив був Святим Духом:

          Сказав Господь Господеві моєму:

          сиди праворуч мене,

          доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.

          37. Сам Давид зве його Господом; як же тоді він – його син?

          І багато людей слухали його радо.

          Євангеліє від Матея 11, 27-30.

          Сказав Господь своїм учням:

          27. Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

          28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.


           Мт. 11, 28.:”Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас”.

          Повертаючись додому, ми відчуваємо полегшення, бо тут нам затишно, нас чекають дорогі нам люди, ми можемо бути самі собою.

          Коли нас щось турбує, коли ми спустошені чи втомлені — приходимо до тих, хто нас знає найкраще, з ким почуваємося у захисті, з ким нам легко і хто нас зрозуміє без слів.

          Інколи може здаватися, що світ перевертається з ніг на голову, що все довкола йде шкереберть і нема того, хто здатен зрозуміти нас. Та саме в такі хвилини найперше маємо згадувати Того, Хто поруч завжди, Хто знає нас найкраще з-поміж усіх, Хто здатен загоїти всі наші рани.

          Та важливо нам самим розуміти, що поруч завжди є Бог. І лише від нас залежить, чи хочемо бути з Ним — в час щастя, в час смутку, в час радості чи розпуки.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 14 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 13 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 12 червня
          • Оціни

            [ratemypost]