Святе Письмо з розважанням на 2 лютого

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 7 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 6 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 5 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 2 лютого

          Перше Послання Івана Богослова 2, 7-17.

          7. Улюблені, не нову заповідь вам пишу, а давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь – слово, що ви чули. 8. Знову ж нову заповідь пишу, – це правдиве в нас і в ньому, – бо темрява проминає і правдиве світло вже світить. 9. Хто каже, що він у світлі, але ненавидить брата свого, той у темряві і досі. 10. Хто ж любить брата свого, той у світлі пробуває і в ньому причини до спотикання немає. 11. Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі.

          12. Пишу вам, дітоньки,

          бо ваші гріхи відпущені вам задля його імені.

          13. Пишу вам, батьки,

          бо ви пізнали того, хто споконвіку.

          Пишу вам, юнаки,

          бо ви перемогли лукавого.

          14. Писав вам, дітоньки,

          бо ви Отця пізнали.

          Писав вам, батьки, бо ви пізнали того, хто споконвіку.

          Писав вам, юнаки,

          бо ви сильні,

          і слово Боже у вас пробуває,

          і ви перемогли лукавство.

          15. Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хто любить світ, у того немає любови Отця; 16. бо все, що у світі – похіть тіла, похіть очей і гордість життя, не від Отця, але від світу. 17. Світ проминає і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, остається повіки.

          Євангеліє від Марка 14, 3-9.

          3. Того часу, як Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, як був за столом, підійшла жінка з алябастровою посудинкою щирого дорогоцінного нарду і, розбивши посудинку, вилила йому на голову. 4. Деякі обурилися і говорили між собою:

          – Навіщо така втрата мира! 5. Таж його можна було продати більш ніж за триста динаріїв, і гроші дати бідним.

          І вони ремствували на неї. 6.Але Ісус сказав:

          – Лишіть її. Чого її непокоїте? Вона зробила для мене добрий вчинок. 7. Бідних бо ви завжди маєте з собою, і коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте. 8. Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон. 9. Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись це євангеліє, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.

           


          1 Йо. 2, 7–17. «Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває»

          Ми, як християни, завжди хочемо все чинити якнайкраще, жити досконало, праведно, свято. Для цього маємо приклад Нашого Господа Ісуса Христа і усіх апостолів, праведників, мучеників, святих, але це нам не завжди вдається. Може, десь краще, десь гірше, але це ніколи не просто.

          Апостол дає нам дуже простий рецепт того, як йти до досконалості – любити брата, ближнього й перебувати у Божому світлі. Бог є любов, та коли ми перебуваємо в любові, ми перебуваємо у світлі, перебуваємо з Богом. Тоді знаємо як жити, чинити, поводитись.

          Правдиве світло в кожній ситуації дає нам Господь. Якщо ми перебуваємо з Богом любові, то ми посідаємо це світло. У цьому світлі думаємо, живемо і поводимося. Отож, любімо своїх ближніх, і це буде їм і нам на спасення!

           

          Мр. 14, 3-9. «Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте».

          Напевно, є декілька місць у Євангелії, які важко розуміти або які видаються надто різкими з уст нашого Господа. І також тут, коли Ісус каже: «Мене ж не завжди маєте», можна засумніватися: чи ж Він хоче якоїсь особливої уваги? Чи заздрить, що ми приділяємо комусь свою увагу, любов, доброту? Звичайно, що ні.

          Ісус Христос каже, що бідних завжди маємо біля себе, тобто вказує, що завжди маємо ті чи інші життєві обставини, в яких треба запропонувати свою допомогу, людей, яким можемо зробити щось доброго, які потребують нашої помочі. Але дуже важливо не тільки бачити те й тих, хто нас оточує, а й усвідомлювати Божу присутність. Ісусові слова можна перефразувати так: «Мене ж ви не завжди зауважуєте», «Про мене ж не завжди пам’ятаєте», «Про мене часто забуваєте». Тому важливо поза тим всім, що ми робимо, – навіть коли воно добре й важливе, корисне й потрібне, – уміти приділити час для Бога, вміти розпізнати

          Його у своєму житті, могти побути з Богом, знайти особливий час для Нього, щоб не бути тими, хто чинить різні добрі діла, але не пам’ятає про Господа.

           

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 7 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 6 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 5 грудня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.