Святе Письмо з розважаннями на 7 березня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважаннями на 7 березня

          Перше Послання Івана Богослова 3, 21 – 4, 6.

          21. Улюблені, коли серце не винує, ми маємо довір’я перед Богом 22. і, що б ми не просили, одержимо від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому угодне.

          23. Ось його заповідь: вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він нам заповідав. 24. Хто його заповіді зберігає, той пробуває в ньому, і він у ньому; і ми знаємо від Духа, якого він дав нам, що він у нас пробуває.

          1. Любі, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи вони від Бога; багато бо лжепророків прийшло на світ. 2. З цього пізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі – від Бога. 3. Кожен ж дух, що не визнає Ісуса – не від Бога, але від антихриста, про якого ви чули, що прийде, та й тепер уже у світі. 4. Ви, діточки, від Бога і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. 5. Вони від світу, тому й говорять по-світськи, і світ їх слухає. 6. Ми – від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього пізнаємо духа правди й духа омани.

          Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 12, 7-11.

          7. Браття, кожному дається виявлення Духа на спільну користь. 8. Іншому бо дається Духом слово мудрости; іншому тим же Духом – слово знання; 9. іншому – віра у тім самім Дусі; іншому – дар зцілення у тім єдинім Дусі; 10. іншому – сила творити чуда; іншому – дар пророкування; іншому – розпізнання духів; іншому – різні мови, іншому ж – тлумачення мов. 11. Та все це чинить один і той же Дух, що розділює кожному, як він хоче.

          Євангеліє від Марка 14, 43 – 15, 1.

          43. в той час, як Ісус говорив учням своїм. прибув Юда, один з дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, від первосвящеників, книжників і старших. 44. Його зрадник дав був їм знак, кажучи: «Кого поцілую, то він: візьміть його й ведіте під доброю сторожею». 45. І прийшовши, зараз приступив до Ісуса й каже:

          – Учителю!

          І поцілував його. 46. Вони ж наклали на нього руки схопили його. 47. Один із тих, що були там, витягнув меч вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо. 48. Ісус, звернувшись до них, сказав їм:

          – Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене піймати. 49. Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це – щоб збулося Писання.

          50. Тоді всі, лишивши його, втекли.

          51. Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, ішов за ним. 52. Його схопили, і він, покинувши покривало, втік від них нагий.

          53. Повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники. 54. Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при вогні. 55. Первосвященики і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не находили. 56. Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні. 57. Та деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно:

          58. – Ми чули, як він говорив: зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.

          59. Але й ці свідчення не були між собою згідні. 60. Тоді первосвященик, вставши посередині, спитав Ісуса:

          – Не відповідаєш нічого, що оці свідчать проти тебе?

          61. Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому:

          – Чи ти єси Христос, Син Благословенного?

          62. Ісус відповів:

          – Я є; і побачите Сина чоловічого, що сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме на хмарах небесних.

          63. Тоді первосвященик роздер на собі одежу й каже:

          – Навіщо нам іще свідків ? 64. Ви чули богохульство! Як вам здається?

          І всі вони присудили, що він винен смерти. 65. Деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й бити його по щоках та казали йому:

          – Пророкуй!

          – Слуги також били його по щоках.

          66. Коли Петро був внизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика 67. і, побачивши Петра, що грівся, подивилась на нього й каже:

          – І ти був з Ісусом Назарянином.

          68. Та він відрікся, кажучи:

          – Не знаю і не розумію, що ти кажеш.

          І він вийшов на переддвір’я. Тут заспівав півень.

          69. Служниця, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли:

          – Цей із них.

          70. Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра:

          – Ти справді з них, бо ти галилеянин.

          71. Тоді він став клястися і божитися, кажучи:

          – Не знаю цього чоловіка, про якого говорите.

          72. І зараз же удруге заспівав півень. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: «Перше ніж півень заспіває двічі, тричі мене відречешся». Та й заридав гірко.

          1. Зараз же первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками – увесь синедріон. Зв’язавши Ісуса, вони повели й видали його Пилатові.

          Євангеліє від Йоана 10, 9-16.

          Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

          9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. 10. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. 12. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. 13. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. 14. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. 15. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.

          16. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.


           Мр. 14, 43 – 15, 1. “Перше ніж півень заспіває двічі, тричі мене відречешся”.

          Людина – слабка. І як би нам не здавалося, що можемо протистояти різним життєвим обставинам, трапляються випадки, що нас морально ламають. І це не завжди мусить бути щось масштабне чи глобальне. Інколи наше життя і нас змінює навіть незначна деталь.

          Щоразу, перечитуючи Святе Письмо, стараюся уявити себе на місці апостолів, які в одну мить відреклися від Христа. Так, мабуть, вони мали для себе виправдання. Бо так зберегли свої життя і уникнули негайної розправи. Це була надзвичайно стресова ситуація.

           Та, зрештою, скільки разів за день, чи тиждень ми відрікаємося від Господа, чинячи супроти його Заповідей? Невже перед нами в ті хвилини стоїть такий самий глобальний вибір? Що нас спонукує ставати Його зрадниками?

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]