Святе Письмо з розважаннями 21 березня

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа, Господи Боже мій, Ти возвеличився єси вельми.

В ісповідання і велич-красу загорнувся Ти: одіваєшся світлом, як ризою.

Ти простираєш небо, як кожу, покриваючи водами височини свої.

Ти кладеш облаки на сходження своє, ходячи на крилах вітряних.

Ти твориш вітри ангелами своїми і слугами своїми полумінь вогненний.

Ти основуєш землю на тверді її, не похилиться на віки віків.

Безодня, як риза, одіння її, на горах стануть води.

Від погрози Твоєї побігнуть, від голосу грому твого злякаються.

Зводяться гори і сходять поля на місце, яке Ти оснував їм.

Границю Ти положив, якої не перейдуть, ні не повернуться, щоб покрити землю.

Посилаєш джерела в ярах, посеред гір перейдуть води.

Вони напоюють усіх звірів пільних, дожидають онагри в спразі своїй.

На них птиці небесні витають, з посеред скель видадуть голос.

Ти напоюєш гори з височин своїх, плодом діл твоїх насититься земля.

Ти вирощуєш траву для скоту і зела на службу людям:

Щоб видавати хліб із землі, і вино веселить серце чоловіка.

Щоб намастити лице єлеєм, і хліб серце чоловіка укріпить.

Наситяться дерева пільні, кедри ливанські, що їх Ти насадив, там птиці загніздяться.

Журавлине жилище перед веде між ними, гори високі оленям, скелі – прибіжище зайцям.

Ти сотворив місяць задля часу, сонце пізнало захід свій.

Ти положив темряву і настала ніч, що в ній проходити будуть усі звірі дібровні.

Левенята рикають, щоб схопити і знайти від Бога поживу для себе.

Засіяло сонце, і зібралися, і в леговищах своїх ляжуть.

Вийде чоловік на діло своє і на працю свою до вечора.

Які то величні діла твої. Господи, все в премудрості сотворив Ти, сповнилася земля тварі Твоєї.

Це море велике і просторе, там гади, яким нема числа:

Животини малі з великими, там кораблі перепливають.

Змій цей, що Ти його сотворив, щоб насміхатися з нього. Все на Тебе чекає, щоб дати їм поживу у свій час.

Коли Ти дав їм, зберуть, коли Ти відкрив руку твою, все наповниться благости.

Коли ж Ти відвернеш лице, вони затривожаться, забереш їхній дух, то щезнуть і повернуться у свій іграх.

Пошлеш духа твого, і створені будуть, і Ти обновиш лице землі.

Нехай буде слава Господня на віки, возвеселиться Господь ділами своїми.

Він спогляне на землю і чинить, що вона трясеться, доторкається гір, і димляться.

Заспіваю Господові в житті моїм, Богові моєму співаю, поки я є.

Нехай солодкою буде йому бесіда моя, я ж возвеселюся в Господі.

Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконники, щоб їх не 6уло. Благослови, душе моя. Господа.

Сонце пізнало захід свій, положив Ти темряву і настала ніч.

Які то величні діла твої, Господи, все в премудрості сотворив Ти.

Пс.103: “Які то величні діла твої, Господи, все в премудрості сотворив Ти.“

Пробігаючи своє життя, ми далеко не завжди встигаємо помітити Господні щедроти, якими Він нас обдарував, щоб ми могли не лише в поті здобувати свій хліб, а й мати хвилини спокою та насолоди.

Помічали за собою, що інколи навіть не побачили, як відцвіли дерева, чи опало листя?

Вміти зупинятися і дихати наповну, ловити улюблені запахи і кольори, звуки і відчуття, коли всередині оживають найтепліші спогади, коли хочеться ділитися радістю і щастям з іншими – це те, що мусить бути в нашому щоденні, попри навіть найбільшу зайнятість.

Господь безмежно добрий і щедрий, головне – вміти бачити це.