Святе Письмо з розважанням на 18 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 14 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 13 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 12 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 18 квітня

          Діяння Апостолів 4, 13-22.

          13. В ті дні юдеї, побачивши сміливість Петра і Івана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і пізнали, що вони були з Ісусом; 14. та, бачивши, що вилічений чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти. 15. Велівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою й говорити:

          16. – Що нам із цими людьми робити? Вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. 17. Але щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш нікому з людей в це ім’я.

          18. І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили й не навчали іменем Ісуса. 19. Та Петро і Іван їм у відповідь сказали:

          – Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, судіте! 20. Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.

          21. Ті, погрозивши їм знову, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося. 22. Чоловік же, на якому сталося те чудо оздоровлення, мав понад сорок років.

           

          Євангеліє від Йоана 5, 17-24.

          17. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

          – Отець мій діє понині, і я дію.

          18. За те юдеї ще більше намагались його убити, та не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що називав Бога своїм Отцем, видаючи себе за рівного Богові.

          19. Ісус відповів їм, кажучи:

          – Істинно, істинно кажу вам: не може Син від себе діяти нічого, як тільки те, що бачить, як Отець діє. Бо що Отець діє, те саме також і Син діє. 20. Отець бо любить Сина й усе йому показує, що сам діє. І більші від цих діла йому покаже, щоб ви дивувалися. 21. Бо як Отець воскрешає померлих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє. 22. Отець бо не судить нікого, але дав Синові увесь суд, щоб усі почитали Сина, як почитають Отця. 23. Хто не почитає Сина, той не почитає Отця, який послав його.

          24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.


          Ді. 13,21: “Бо як Отець воскрешає померлих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє”.

          Коли говоримо про воскресіння, про те, що Господь оживляє, то зазвичай сприймаємо це досить однозначно і буквально: маємо фізично померти. Та найперше, в нашому земному житті, нам треба померти для гріха, щоб Бог нас воскресив.

          Так! Це серйозний вибір і потребує чималих зусиль і праці над собою. Та коли ми ставимо перед собою якусь ціль, коли чогось хочемо досягти, то теж мусимо попрацювати над собою.

          Але ж як багато важить – воскреснути для Бога! Усвідомити свою безпорадність, опертися на Його безмежну любов, і знов ожити для того, щоб бути поруч із Ним.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 14 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 13 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 12 червня
          • Оціни

            [ratemypost]