Святе Письмо з розважанням на 26 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 26 квітня

          Діяння Апостолів 8, 26-39.

          26. В тих днях ангел Господній промовив до Филипа, кажучи:

          – Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.

          27. І встав він, і пішов. Аж ось етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, 28. повертався, сидячи на своїй колісніці й читаючи пророка Ісаю. 29. Сказав Дух до Филипа:

          – Підійди і пристань до цієї колісниці.

          30. Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього:

          – Чи розумієш, що читаєш?

          31. Той відповів:

          – Та як можу, коли ніхто мене не навчить?

          32. І просив Филипа зійти й сісти біля нього. Місце ж Писання, що той читав було таке:

          Його вели на заріз, мов овечку;

          немов ягня перед тим, хто стриже його, безголосне,

          так він не відкриває рота свого.

          33. В його приниженні відмовлено йому суд.

          Рід його хто може оповісти?

          Життя бо його взято від землі.

          34. Озвавсь скопець і мовить до Филипа:

          – Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого чи про кого іншого?

          35. Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив йому Ісуса. 36. І коли вони їхали шляхом, прибули до якоїсь води, і скопець каже:

          – Он вода. Що заважає мені, щоб я христивсь?

          37. Сказав же Филип:

          – Коли віриш з усього серця, можна.

          Відповідаючи, він сказав:

          – Вірую, що він Син Божий.

          38. І велів, щоб колісниця спинилась, і вони обидва, Филип та скопець, зійшли у воду, і він христив його. 39. Коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; радіючи, він їхав дорогою своєю.

           

          Євангеліє від Йоана 6, 40-44.

          40. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: Така воля мого Отця: щоб кожен, хто бачить Сина й вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його в останній день.

          41. Обурились юдеї на нього за те, що сказав був: «Я хліб, що зійшов із неба», 42. і говорили:

          – Хіба то не Ісус, син Йосифа, якого батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: я зійшов із неба?

          43. Озвався Ісус і сказав їм:

          – Не ремствуйте між собою. 44. Ніхто не може прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, і я воскрешу його в останній день.


          Юдеї так чекають Месію, що не здатні розгледіти свого вигаданого уявного ідеалу в Ісусові.

          Як часто ми живемо своїми уявленнями про людей і дивуємось, коли щось іде не так, як ми собі уявляли?

          Наліплюємо на своїх ближніх етикетки: цей нездара, той хам, ота брехуха – і ні в якому разі не хочемо їх змінювати. А шкода.

          Бо в кожній людині, в якому може й нікчемному стані ми б її не зустріли – Божий образок. І кожному з нас – своя дорога, на якій не завжди гладко, правильно, спокійно.

          Всі ми – родом із неба. І наша дорога – додому. Наш дім – не тут. Тут, мабуть, насамперед школа – любові, довіри і віри, а ще – вміння бачити Бога посеред ближніх. А не запитувати, як юдеї колись: “Хіба то не Ісус, син Йосифа, якого батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: я зійшов із неба? ”

           

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]