Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 5-8.
5. Браття, не судіть нічого передчасно, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.
6. У всьому, що я сказав, брати, я на собі й на Аполлосі дав вам приклад на вашу користь, щоб ви від нас навчилися, як «Нічого понад те, що написано»; щоб ви одним не неслись гордо проти іншого. 7. Хто бо тебе підносить? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, чому хвалишся, неначе б не одержав? 8. Ви вже наситилися! Без нас царюєте! Коли б то вже царювали, щоб і ми разом з вами царювали!
Євангеліє від Матея 13, 44-54.
Сказав Господь притчу оцю:
44. Царство небесне подібне до скарбу, схованого в полі, що чоловік, найшовши, ховає і, радіючи тим, іде й продає все, що має, і купує те поле.
45. Царство небесне іще подібне до купця, що шукає добрих перел. 46. Найшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47. Подібне також царство небесне до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. 48. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
49. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і відділять злих від праведних 50. і кинуть їх до вогненної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
51. – Чи ви це все зрозуміли?
– Так – йому відповіли.
52. Тоді сказав їм:
Ось чому кожний книжник, навчений про царство небесне, подібний до господаря, який виймає зі свого скарбу нове і старе.
53. Як же Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. 54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі.
Мт.13:47 “Подібне Царство Небесне до невода”
Порівняння Царства Божого з неводом дає цілковите розуміння того, що далеко не кожен у нього може потрапити. Бо наша гріховність змільчує нашу духовність. Адже “Багато бо покликаних, але вибраних мало” (Мт. 22:14).
Жити за Його законами не дуже комфортно. Треба постійно протистояти спокусам. А світ так добре в них купається. І навіть те, що на початках шокує, вже зовсім скоро стає прийнятним, а потім звичним, а ще трохи і цілком нормальним. А чому б ні!
Обнулити те, що в нас вклав Господь дуже легко. Щоб забути і втратити Його теж не треба надзусиль. Це так легко, що врешті думаєш: а чим я інший від решти, вони так живуть і все добре.
Та Царство Боже схоже до невода, куди потраплять лише вибрані – ті, які зуміли зберегти і помножити в собі все, що в них вклав Господь.
