Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 8, 7-15.
7. Браття, тому що відзначаєтесь у всьому, у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у вашій любові до нас, треба вам відзначатись і в цій благодійній справі.
8. Не даю це як наказ, але щоб дбайливістю до інших випробувати щирість вашої любови. 9. Ви знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що ради вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли. 10. Даю в цьому лише раду: воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку не тільки робити, але про неї думати. 11. Тепер же кінчіть її, щоб, як гаряче бажали, так і довершили по вашій змозі. 12. Бо коли є охота дати, то вона приємна в міру того, хто що має, а не того, чого не має. 13. Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність; 14. щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і, таким чином, щоб панувала рівність, 15. як написано:
Хто був зібрав багато, не мав над міру,
а хто мало, не мав нестачі.
Євангеліє від Марка 3, 6-12.
6. В той час фарисеї раду радили з іродіянами проти Ісуса, як би його погубити.
7. Тоді Ісус пішов до моря зі своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, і з Юдеї, 8. з Єрусалиму, з Ідумеї та й геть із Зайордання, і з околиць Тиру та Сидону; велика юрба людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього. 9. Тоді він сказав своїм учням, щоб приготовили йому човен задля народу, щоб не тиснув його. 10. Бо він багато з них оздоровив, і ті, що мали які недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись. 11. І духи нечисті бачивши його, падали ниць перед ним і кричали:
– Ти – Син Божий!
12. Він, однак, суворо наказав їм, щоб вони його не виявляли.
Корінтян 8,9: “Ви знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що ради вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли”.
Спробуймо осягнути велику жертву, яку поніс Ісус задля кожного з нас. І ще, спробуймо проаналізувати себе, своє ставлення до інших. Ми далеко не завжди хочемо навіть рідним людям піти на поступки, зробити щось спеціально задля них, особливо, якщо знаємо – вони цього не оцінять належно. А Христос прийняв людську подобу,, віддав своє життя, знаючи, що ми, люди, й надалі грішитимемо, що ми далеко не всі сприймемо і зрозуміємо Його, не кажучи вже про те, щоб належно оцінити те, що Ісус для нас зробив. Та поміж тим, Він дав можливість кожному врятуватися. Ісус помер задля кожного з нас, засвідчивши абсолютну любов.
